Яворівщина для бьордвочерів

Чапля сіра (Ardea cinerea). Автор фото: Андрій Суран

Один з улюблених напрямів для бьордвочерів та орнітологів Львова — це Розточчя. Природний район, який простягається від Високого Замку у Львові й тягнеться до Польщі й далі. По обидва схили пагорбів ріки розтікаються у басейни Чорного та Балтійського моря. Крім того, Розточчя розділяє природу Карпат від Полісся, межує з фізико-географічними районами мале Полісся та Подільська височина.

І що з тих фізико-географічних районів? Оте, що в лісах, болотах та луках Розточчя мешкає мікс північних та карпатських видів.

 

Ліси Розточчя

Довгохвоста сова (Strix uralensis). Автор фото: Mount Chausu via Wikipedia

Кого шукати?

На Розточчі можна здибати довгохвосту сову, за якою не обов’язково їхати в Карпати. Третя за розміром після пугача та бородатої сови (її конкурентка з півночі, яка зараз розширює ареал на південь і хто зна, можливо вони колись зустрінуться). Усі ці великі сови занесені до Червоної книги України, але довгохвосту все ж найпростіше зустріти. І так, у неї справді найдовший хвіст серед усіх сов.
Сови великого розміру не ховаються вдень, адже їм немає кого боятися. Ну, хіба скандальних сойок та дрібніших птахів, які не дадуть поспати вдень. Сова довгохвоста часто полює і вдень — на мишей, пацюків, білок, й навіть буває, котів або й менших сов.

В мішаних або хвойних вкрапленнях в лісах Розточчя з 2012 року можна зустріти золотомушок червоночубих. Раніше цей вид вважався мешканцем лише Карпатських лісів, проте останніми роками вони оселяються все далі на північ. Це найменша пташка в Україні, важить 4-7 грам. Аби наїстися, споживає стільки комах, скільки й сама важить (а в морозні дні й навіть більше).

Один з крутих трофеїв для бьордвочерів — це фото жовни зеленої. Колись цей дятел мешкав у Львові, зараз її витіснила жовна сива (близькі родичі, складно вжитися разом). Жовна зелена харчується переважно мурахами та їх яйцями. Язик довжиною 10 см обмотаний навколо черепа із твердим лускатим кінчиком, за який зачіпаються комахи. Чим не мурахоїд?

Жовна зелена (Picus viridis). Автор фото: Hans-Jörg Hellwig via Wikipedia


Усі вище згадані види занесені до Червоної книги України та характерні для карпатських лісів. І для Розточчя теж! Ну, ви ж розумієте, що крім них ви ще побачите ще декілька десятків птахів: дрозди чорні, чикотень, дрізд-омелюх, вільшанка, волове очко, зяблик, зеленяк, костогриз, синиця велика, блакитна, чорна, чубата, довгохвоста, гаїчка болотяна, повзик, підкоришник звичайний, дятел звичайний, середній, малий та білоспиний, сова сіра, канюк звичайний, яструб малий та великий та багато інших.

Куди їхати?
Цих та багатьох інших лісових птахів можна зустріти в Брюховицькому лісі. Раджу погуляти яристими лісом між Брюховичами та Збиранкою чи Малими Грибовичами. Вважайте лише, що там немає покриття.
Як добратися?
Маршрутка 8, яка вирушає від Готелю “Львів” до зупинки “Чебуречна” (можете заодно посмакувати відомими брюховицькими чебуреками).

Куди їхати?
Варіант 2 — ліс в околицях села Рокитне.
Як добратися?
Зі Львова їде 144 маршрутка, яка стартує від зупинки біля палацу ім. Гната Хоткевича

Проте Розточчя варто відвідати не лише заради чарівних лісів. Водойми, на жаль, слабке місце Львівщини. Але красиві та ще й пташині місця все ж є. Одне з найбільш популярних в околицях міста — це Янівські стави.

Янівські стави

Янівській став. Автор фото: Катерина Колібабчук


Кого шукати?
Поки осінь можете видивлятися на спущених ставах куликів: коловодники, брижачі, баранці. На водному плесі можна побачити різні види качок, черней, пірникоз, лебедів, гусей, також тут харчуються чаплі та чепури, можна зустріти пролітних хижих птахів — від канюків та підсоколиків великих до орлана білохвоста та скопи. В очеретах пастушкові птахи, вусаті синиці, очеретяні вівсянки та інша дрібнота.

Влітку тут гніздиться ремез — цей крихітний птах будує найскладніше серед українських птахів гніздо у вигляді рукавички. Також тут можна зустріти чечевицю, заради червоного оперення самця варто вичікувати його. Кінець весни та літо — чудовий час для спостережень за гніздовими видами водоплавних та крячків з мартинами. Тут з року в рік оселяється колонія білощоких крячків. Їхні пухнасті пташенята зарядять позитивним настроєм надовго, тож наступного року не забудьте відвідати це місце.

На янівських ставах, крім того, можна зустріти, але частіше лише почути, бугая. Послухайте його голос, аби зрозуміти походження назви.

Більше про мешканців очеретів я писала в статті “Качині історії”


Найефектнішим птахом ставів все ж є орлан-білохвіст. Рідкісний орел з розмахом крил до 2,5 м. Він є рідним братом (з одного роду Heliaetus) більш відомого американського білоголового орла. Хвіст у нашого орлана після 5 років справді стає білим, голова світло-коричневою. В молодих орланів оперення темніше, проте пропорції тіла не дадуть сплутати з кимось іншим. Недарма бьордвочери та орнітологи жартома називають його “дошка” або “одіяло”.

Протягом всього періоду міграції — від серпня до листопада, на янівських ставах є на що подивитися.

Янівський став. Автор фото: Юля Юрченко

Великий Янівський став є найпершим, до нього потрібно повернути ще на початку Івано-Франкове. А от щоб потрапити на наступні стави потрібно проїхати центр містечка та повернути навпроти костелу до лелехівської дороги. Ви не помилитесь, адже за останній рік біля озера набудували альтанок, дитячий майданчик, місця для рибалки, пірси. Недолік — більше відпочиваючих. Але якщо пройтися дамбами якомога далі від людей, є шанси зустріти більше птахів.

Вільха чорна поруч із янівськими ставами. Автор фото: Юля Юрченко


Куди їхати?
Стави біля селища Івано-Франкове
Як добратися?
Короткий маршрут: Від Львова через смт Івано-Франкове проїжджають усі автобуси яворівського напрямку. Сідати біля кінцевої зупинки 7 трамваю на вулиці Шевченка.

Лінійний маршрут (10 км): Якщо хочете їхати маршруткою і пройтися безлюдною частиною ставів – проїжджайте Івано-Франкове й попередньо попросіть водія зупинитися біля Високої. На трасі ви будете поруч із селом Лелехівка, але між вами й селом буде ліс, де також можна поспостерігати за птахами. І грибів восени назбирати, сюди їздять грибники.

Додаткові локації

Музей природи та екологічний центр при заповіднику “Розточчя”, який розташований в селищі Івано-Франкове. Тут можна подивитися на оленів, різних птахів та навіть покататися на конях.

В теплу пору, коли ведмеді не сплять, заїдьте у ведмежий притулок “Домажир”. Це місце особливе, адже є притулком для ведмедів, яких забрали з жахливих умов, на приклад ресторанів та пересувних зоопарків. Після років жорстокого поводження, поганого харчування та тисняви, ці розумні тварини мають хорошу пенсію та можливість спокійно жити, не розважаючи людей. Притулок — це перш за все простір для ведмедів.

Орнітологічний заказник “Чолгинський”

Чепури великі та чаплі сірі на водному плесі відстійника. Автор фото: Андрій Суран


Кого шукати?
Місцевість, яка раніше була технологічними відстійниками поруч із сірчаним заводом, після його занепаду поступається природі. На місці великих ставів утворилися мілководдя, куди прилітають харчуватися та відпочивати далекі мігранти з півночі. Крім різноманітних видів куликів ви можете тут побачити чимало качок, гусей, пірникоз, лисок і багато інших видів.

Окремо хочеться розповісти про косарів, відомих також як колпиці. Ці родичі чапель подібні здалеку на чепуру велику, проте на кінці темного дзьоба мають розширення, подібне на ложку. Харчуються вони не рибою, а дрібними безхребетними, яких відфільтровують з води тим самим чудернацьким дзьобом. Збоку процес харчування нагадує ручне косіння трави, тож їх тому так і назвали.

Косар (Platalea leucorodia). Автор фото: Сергій Рижков via Wikipedia


Один із найкрасивіших куликів, який сюди прилітає і навіть гніздився тут у 1990-х роках — це чоботар (або ж шилодзьобка). Він також водить в сторони своїм вигнутим догори дзьобом в пошуках їжі.

На Львівщині Чолгинські відстійники — одне із небагатьох місць, де можна зустріти синьошийку під час гніздування та міграцій. Цей рідний брат соловейка регіонально рідкісний, тому для бьордвочерів із західної України тут є шанс приємної зустрічі.

З 1994 до 2016 року на території заказника існувала Західноукраїнська орнітологічна станція “Avosetta”. Тут кільцювали та досліджували птахів протягом серпня.

Куди їхати?
Село Чолгині
Як добратися?
Всі маршрутки яворівського напряму. Важливо — дороги та стежки зараз не часто використовуються, тож найкраще іти до ставів вздовж дамб, щоб не дертися через зарості кущів. Якщо ви їдете автівкою — її краще залишити неподалік від зупинки та пройтися пішки близько 1 км.


Ви ж розумієте, що я перелічила лише дрібку цікавих птахів. Осінь — час міграції. Він саме тим і дивовижний, адже ніколи не знаєш, яких пернатих пощастить зустріти. Заохочую відкривати для себе світ птахів й бажаю багато лайферів!

Усіх, хто цікавиться спостереженням за птахами, запрошуємо зазирнути на сторінку Все про птахів з Ганною Кузьо та прочитати статтю про бьордвотчинг на нашому сайті – Спостерігаючи за птахами: 5 порад для початківців

Залишити відповідь