Як я виграла квиток та катнула в Америку

Навесні 2016 року я вперше відвідала США. Несподівано – завдяки участі у конкурсі. Розіграш квитків від компанії Air France показала реклама Фейсбуку. Я подумала – а чому б ні? – та приєдналася.

Так я виграла квиток та катнула в Америку!

Грай та тобі пощастить?

Подорож для США давно була у планах. Десь між гостро актуальними планами “полетіти на Місяць” та “купити бронежилет для фронту та 0,5 кефіру на сніданок” – завжди троки не на часі. Але виза у паспорті стояла і об’єктивно не вистачало останньої краплі – квитка. І коли за пару днів до Нового року мені зателефонували представники туристичного сайту  ExpertTur та привітали з перемогою, перша реакція була “Ну все, тепер куди подітися, треба їхати!” А вже далі – дитячий восторг, як від довгоочікуваного морозива. Напевно, такі емоції навіть цінніші за сам приз.

Важко в кількох словах розповісти про Америку, але можна хоча б спробувати передати враження від неї. Вона крута! Набагато-набагато крутіше, ніж ми знаємо з літератури і уявляємо після улюблених фільмів. Побачити на власні очи, оцінити масштабність, переосмислити відоме і дізнатися нове – цим наповнена кожна хвилина мандрівника в США. Це дійсно Новий Вавилон в найкращому сенсі: він приймає в себе всі культури, уявлення про світ, дає масу можливостей і випробувань. Американська мрія збувається у тих, хто докладає до цього зусиль і, звичайно, вірить в удачу. Як це вийшло у мене.

План на два тижні

Готувати подорож до величезної країни, яку я знала лише з книг та кінострічок виявилося не легкою справою! Дорога довга, тому подорож на уікенд не має сенсу, потрібна супер-ідея, продуманий план та велика кількість сприятливих збігів обставин.

Я розуміла, що ось є квиток (два квитки!) чітко в Нью-Йорк і з Нью-Йорка – це раз. Хочеться побачити багато хмарочосів і океан – це два. Не хочеться довгих переїздів і оренди авто, це три.

Для першого разу я вирішила обмежитися двома тижнями і чотирма великими містами на східному узбережжі. Тепер розумію, що для вражень нам вистачило б і Нью-Йорка, але не хотілося себе обмежувати одним мегаполісом, так в плані з’явилися Філадельфія, Вашингтон і Бостон. Для любителя різних урбаністичних стилів, довгих піших прогулянок, музеїв і неспішного знайомства з новою країною маршрут виявився ідеальним.

Як будь-який блогер, я придивлялася і до практичних аспектів подорожі. Одне з спостережень: так, Америка дорога. Там об’єктивно дорогі, наприклад, житло і громадський транспорт. Загалом, коротко: якщо у вас є 100 доларів в день на людину, ви гарантовано будете мати койку в хорошому хостелі в центральному районі, гарячий обід в приємному місці, каву в «Старбаксі» (вам точно треба?)), перекус з супермаркету, проїзд на метро або електричці і квиток в туристичний об’єкт. Тобто 1000 доларів на 10-денну поїздку – адекватна сума.

Перший переліт Атлантики з короткою стиковкою у Парижі зайняв більше 15 годин, але виявився не таким вже й важким. Зміна часових поясів взагалі пройшла практично непомітно: ми вдало прилетіли пізно ввечері, гарненько виспалися, а пізнім ранком наступного дня вже гуляли по Манхеттену!

Чи є в вас план на Нью-Йорк, містере?

Що в Нью-Йорку найтурістичніше? – Статуя Свободи! Це не лише символ, але морська прогулянка на паромі «Стейтен-Айленд Феррі», що возить народ на роботу за край світу, до Стейтен-Айленда. Паром пропливає зовсім близько до Свободі, до того ж можна потім пів годинки посидіти на видовий майданчику, з’їсти авокадо-чікен-сендвіч «з видом на місто» і повернутися, зробивши сотню пам’ятних знімків

Централ Парк. За фільмами складається враження, що в парку є одне озеро, спортивне поле і кілька крамничок, вічно зайнятих під зйомки кино. Тож 340 гектарів всякого-різного стали сюрпризом. Так, за кромкою дерев майже всюди стирчать хмарочоси, але під ногами качки та стрибають білки. А ще бігають спортсмени, серйозні дядьки в костюмах їдять хот-доги, сидячі на камінцях, батьки гуляють з малечею, а поважні пані у рожевих джинсах із стразами грають з песиками в гандбол. А я таки з’їла тут бургер, сидячи на траві!

Національний Меморіал і музей 11 вересня на місці зруйнованих у 2001 році веж Всесвітнього торгового центру. Справив неоднозначне враження від відвідування. Що підштовхнуло до численних розмов з родиною і друзями, щоб звірити загублені за роки спогади про той день і його наслідки. Меморіал у вигляді перекинутих в себе веж з водою і іменами всіх загиблих – так. Платний музей і відсутність інформаційних стендів-флаерів-фото – дивно…

Метрополітен музей, кажуть, четвертий за відвідуваністю з світі, після Лувру і лондонських. І є чому! Ми як вранці зайшли – так із закриттям нас і вивела охорона. Дуже, дуже багато всього! Власне, далі єгипетських залів особливо ми і не встигли, злегка пройшлися по Океанії та статуї Сантьяго звичним оком вихопили, пробігаючи через зали середньовіччя.

Окремо скажу важливе про квиток: рекомендована ціна – 25 доларів. На сайті і на місці в електронному автоматі буде саме вона. Але живцем ти просто даєш стільки грошей, скільки готовий заплатити за квиток. 1 долар – окей. Якщо потім хочеться / є можливість доплатити – є коробки для пожертв.

Чи робите ви в музеї багато-багато фотографій “я і мумія”, “ой, що це?” і “дивись, штука з підручника!”?

Музей сучасного мистецтва створений за сприяння і заступництві сімейства Рокфеллерів. І це те саме сучасне мистецтво, яке ми любимо, тобто вже модерн так модерн: Пікассо, Далі, Мунк, Маттіс, Ван Гог та інші давні знайомі. Їм виділено цілий поверх, далі зовсім вже модерно і сучасно. А ще там кращий, на мій погляд, музейний магазин сувенірів.

Тема мюзиклів, Брайтон Біч, “Сексу у великому місті” і коміксів абсолютно не розкрита і мені не соромно. Думаю, для цього ще буде шанс.

Залишити відповідь