МУЗЕЙНІ ЛАЙФХАКИ: як піти до музею та вижити

Шутки шутками, але я знаю, що багато людей не люблять відвідувати музеї, особливо – місцеві. Крім сумного дизайну експозиції часів Брежнева та не крізь вражаючих колекцій, багатьох відлякує сумнівний сервіс та відверті незручності, що вихований гость вимушений терпіти. А далі оминати ці заклади крізь, бо ми собі друзі, а не вороги. 

Сама я з одного боку музейний гік, багато років працювала у музеї та з музеями, відвідую на рік кілька десятків, як не сотен музеїв і намагаюся слідкувати за усіма виставками-блокбастерами. З іншого – я людина, яка дуже цінує свій час та комфорт. Тому ось кілька порад з особистого досвіду, що, сподіваюся, стануть у нагоді 

Онлайн-квиток

Зазирніть на сайт музею та дізнайтеся не лише про актуальний розклад та анонси виставок, а й про можливість придбати квиток онлайн. Для України порада ще не супер-актуально, а от за кордоном у деяких музеях це єдиний варіант придбати квиток. Часто – на конкретну дату та час. Це допомагає і від черг, і від натовпів, і спонукає таки не змінити плани на користь ресторанчику ) 

Онлайн-гід

Пошукате мобільний додаток чи онлайн-гід музеєм. Можна завантажити його завчасно, але більшість (та я) робить це прямо на вході через безкоштовний вайфай. Гуляти у власному ритмі, слухати чи читати про колекцію, грати у квести, зберігати цікаву інформацію – є багато різних варіантів, як мінімум цікаво дізнатися, що пропонує нас наступний музей. 

Навушники та мобільний інтернет

Відкритим вайфаєм у багатьох музеях вже не здивуєш, але це стосується закордону. А у нас я регулярно бачу, приклад кюар-коди у вітринах – і закриту мережу. Або по коду аудіо-файл, а у залі інші люди, яким зайві звуки будуть заважати. 

Одяг з кишенями, маленький рюкзачок чи сумочка

Майже крізь музеїв вас не пустять із звичайним міським рюкзачком, а часто – і з сумкою, що більша за папірець А4. Подумайте, де ви будете носити кілька годин номерок з гардеробу, телефон-павербанк, документи, гаманець, ключи, інші цінні речі. В мене для цього зазвичай або бананка, або маленька еко-сумка. За бананкою трохи легче слідкувати у натовпі популярних музеїв, але в сумочку більше корисного вміщується 

Вода та снеки

Про них пам’ятають батьки, що гуляють з дітьми, а от самостійні дорослі, на жаль, часто обирають для себе варіант “потерплю”. Імхо, дарма. Згадайте, як часто через спрагу, голод ви виходили з цікавово місця, а потім вже не й не поверталися, бо настрій не той, втома, оце все. У кав’ярнях музеїв часто дорого і не дуже смачно, а де останній раз в Україні ви бачили кав’ярню чи хоч кулер з водою?  В мене з собою зазвичай є 0,5 води, якесь печиво, яблуко чи банан, шоколадка чи енергетичний батончик. І жодного разу я про це не пожаліла. 

Туалет!

Це якась табуйована та болюча тема в українських музеях. По-перше, дуже часто його просто немає. Ви ж по культуру прийшли, от і терпіть собі культурненько, аж до самого нефролога. По-друге, майже ніколи перед довгою лекцією, посеред 3-годинної екскурсії співробітники музею не пропонують гостям відвідати туалет. Просто благаю, колеги – робіть це, якщо сподіваєтесь на увагу та повагу з боку слухачів! А друзі-відвідувачі – не соромтеся і не терпіть, ми ходимо до музеїв за іншими враженнями. 

Один зал чи тема

Скажіть, вам користувалися цим простим елегантним рішенням проблеми “ой, важко, ой скучив, ой, нічого не пам’ятаю що там бачив!”? Спробуйте на місцевих музеях: прийти у історичний і подивитися лише зал з археологією. Але детально, в екскурсією, з путівников, з гуглом, з обговоренням з друзями чи дітьми. Думаю, це змінить ваше ставлення до походів у музей взагалі.

Залишити відповідь