Львівські скелі, печери, підземелля та… Ґобітшир

Карпати далеко, а печери та скелі — це щось про Крим? А ось і ні! Досліджуючи Львівщину кілька років, ми відвідали крім іншого велику кількість місць, що ламають ці стереотипи. Печерні монастирі та підземні каплички, скелі — мрія альпіністів, казкова фортеця Тустань та зовсім уже нереальне Стільське городище, де очікуєш зустріти ґобіта.

Кожне це місце заслуговує на окрему подорож, але якщо є бажання охопити все за вихідні, та ви подорожуєте автівкою — це теж можливо.

Чортів камінь у Підкамені / 49.9082375,25.2683137

Підкамінь — найсхідніший об’єкт із нашого огляду. Якщо зібралися зі Львова до Олеська та Підгірців, проїдьте ще трошки далі — і потрапите в Бродівський район. Через селище проходять марковані велосипедні маршрути визначними пам’ятками Бродівщини. Нас же цікавить зараз оповитий легендами «Чортів камінь», оточений хрестами козацьких могил.

Неподалік заснований у XIII ст. монастир домініканців, які оселилися в печерах Монастирської гори. Кам’яні споруди зводилися протягом століть із XVII по XVIII ст. Монастирське подвір’я існує й зараз, а ще дуже колоритний цвинтар розташовано за кілометр від нього. Сам камінь — на пагорбі з іншого боку.

  

 

Чортові скелі біля Лисиничів / 49.8291002,24.1154503

Найблища до Львова локація — Чортові скелі біля південної околиці села Лисиничі в межах Винниківського лісопарку. Скеля або група скель невисока, лише 20 метрів, як підказує нам Wiki. Але це справжня скеля, яку цікаво «штурмонути» й звичайною тропкою (їх є, й не одна), і як справжньому альпіністу.

За легендою чорт ніс цю скелю, щоб знищити християнський храм Святого Юра у Львові. Так чорти зі скелею летіли — аж от коли були на півдорозі між Винниками і Львовом, півні заспівали, а на Ратуші бамкнув дзиґар. Ураз уся сила, яка в чортів була, змаліла, скеля вислизнула з рук і гугупнула серед лісу на пагорбі. Там вона й досі стоїть. А коли уважно придивитися, то можна помітити сліди чортячих пазурів.

DSC_3598_1   DSC_3585_1

Чернечі печери в Крехові / 50.0287824,23.7881652

А ось сюди дістається навіть не кожен, хто відвідує Крехівський монастир: від нього вказівники ведуть у ліс і за 1,5–2 км виводять до печерного скиту, Крехівської праобителі.  Печерний монастир засновано в 1590 р. чернецями Києво-Печерської лаври Йоїлом та Сильвестром. Монастир складається з двох печер. Свого часу тут побували гетьмани Богдан Хмельницький (1618 р.), Петро Дорошенко (1672 р.), Іван Мазепа.

Дорога доволі цікава й неважка, хоча є підйом, сходи та навіть драбина. А ще тут є джерело. Комусь священне, а комусь — просто жажду вгамувати.

Фото (с) Ірини Пустиннікової 

 

Печерний монастир у с. Страдч / 49.8977994,23.7547625

Печера міститься в надрах Страдецької (або Страдчанської) гори на Розточчі. Чудова лісова стежина приводить до рукотворної печери; хоча її творці попервах використовували природні тектонічні тріщини, які поступово розширювали та поглиблювали.  У печерній церкві є кам’яний хрест ХІ століття, зберігся кам’яний стілець для сповіді. У кінці галереї стіна, де по каменю стікають краплі — «сльози Богородиці».

Стільське городище / 49.5371328,24.0774842

Місцевість вражає. Здається, ну ми багато вже бачили тих печер, ну що може бути дивного в них? Але ці пагорби, буковий ліс та білий камені — і ось кохання з першого погляду.

Перша письмова згадка про Стільське городище датована XIV століттям. Велика Хорватія (прадавня батьківщина сучасної Хорватії, її тоді також називали Білою Хорватією) — це колись чимала країна на території Прикарпаття. І саме це село, як виявилося зовсім нещодавно, було її столицею.

Неподалік, у сусідньому до Стільського селі Дуброва (49.5189832, 24.0679316,13.25) збереглося давнє святилище та чимало печер, що їх сучасні мешканці використовують як погреби, а також залишки давньої греблі та шлюзів. Святилище розташовано на камені, який у народі має назву Дірявець, через свою оригінальну форму п’єдесталу, наче підпертого колоною. На «п’єдесталі» колись знаходився жертовник. Зараз це все виглядає як маленький Ґобітшир, от насправді!

 

Печерний монастир у селі Розгірче / 49.1186697,23.6848772

Розгірче знаходиться з одного боку по дорозі на Урич, з іншого, щоб туди потрапити, треба зробити чималий гак. Місце схоже та водночас несхоже на Скнилів.

У товщі скелі вибито три печери, дві з яких знаходяться на першому рівні. На «другий поверх» можна потрапити сходами або піднявшись горою. Залишки печерного монастиря зараз не дуже вже помітні, хоча де-не-де можна відшукати хрести на камінні, а на вершині гори стоїть і великий хрест. Туди обов’язково треба піднятися задля чудового краєвиду.

dsc_2890_1   

Фортеця Тустань у Уричі / 49.1906784,23.3875236

Найвідоміша кам’яна пам’ятка Львівщини — фортеця Тустань. Кілька років тому туди нарешті було відновлено дорогу, і тепер до Тустані можна потрапити легко та приємно. Безумовне must see маршруту й узагалі регіону.

Це середньовічна наскельна фортеця-град ІХ—ХVІ сторіччя, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Східних Бескидах біля села Урич Сколівського району Львівської області. Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів до Західної Європи.

Зараз «Ту Стань!» — ще й щорічний фестиваль української середньовічної культури, який відбувається на території історико-культурного заповідника «Тустань» . Фестиваль відтворює культуру та побут українського Середньовіччя.

  

Залишити відповідь