Що ви знаєте про «темний» туризм? Цей термін ще не набув поширення в Україні, і такий різновид туризму дехто вважає найбільш суперечним з етичної точки зору. Але майже кожен із нас хоча б раз у житті відвідував «темні» екскурсії. Так-так! Розповімо про це детальніше, а ще дамо посилання на ті місця та об’єкти, що відвідали ми. Кожне з них заслуговує на увагу.
Що ж таке темний туризм?
Широкого поширення термін «dark tourism» набув у 2000 році з виходом у світ книги професорів Шотландського університету М. Фоулі та Дж. Леннона «Темний туризм». Цей вид туризму передбачає відвідини місць, пов’язаних зі смертями або руйнуванням, стихійними лихами, а також місць, пов’язаних із містикою.
Першими «темний» маршрут розробили та реалізували американські туроператори. Вони почали возити людей до місця катастрофи дирижабля «Гінденбург» у штаті Нью-Джерсі. В Україні «темні» тури існують доволі давно, але тепер нам відомо, що це саме вони: експедиції до Чорнобильської зони, екскурсії до Личаківського кладовища у Львові та некрополя М. Пирогова у Вінниці, Бабин Яр у Києві й інші.
Які різновиди темного туризму відомі?
Зазвичай видідяють такі різновиди темного туризму, як туризм катастроф, смертельний, містичний і некропольний (кладовищний) туризм.
Туризм катастроф орієнтується на людей, яким до вподоби подорожі по місцях стихійних лих та місцях, що доведені людством до надзвичайних станів. Ідея створення таких турів належить екологам, що таким чином намагаються привернути увагу суспільства до екологічних проблем. Більшість промислових підприємств та місця видобутку корисних копалин — потенційні об’єкти туризму катастроф. Кар’єри, терикони, промислові відвали, провали та інші антропогенні форми рельєфу — все це виглядає цікаво та водночас заслуговує на вивчення й розуміння екологічних наслідків.
В Україні згадують одразу тури до Чорнобиля. Та наш промисловий туризм, насправді, весь знаходиться на межі з темним. Кар’єри в Кривому Розі, промислові зони Маріуполя та Краматорська, наймолодше місто України — Славутіч.
Пропуск в Зону відчуження. Фото 
polessky
Кривий Ріг — кар’єр Південний
Туризм «смерті» — відвідування місць із трагічною історією. Місця Голодомору та Голокосту, місця колишніх концтаборів і страт, битв, в’язниці, музеї тортур. Із одного боку — такі місця справляють важкі враження. З іншого — це трагічні сторінки історії, життя країн, народів, людей, про які важливо пам’ятати.
У Києві важливо відвідати Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та Бабин Яр, у Львові — тюрму на Лонцького: музей у застінках колишньої катівні, у Дніпрі — музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у Менорі, у Запоріжжі на Верхній Хортиці — пам’ятник менонітам, жертвам сталінського терору та релігійних переслідувань.
Тюрма на Лонцького у Львові. (с) Фото Артура Біберіна
Пам’ятник менонітам у Запоріжжі
Цікавий об’єкт на межі тематик: знімальний майданчик «радянський концентраційний табір» українського блокбастеру «Червоний» у Кривому Розі. Це місце, яке обов’язково треба зберегти, перетворити на музей.
Некропольний туризм — напевно, найбільш розвинутий та «звичний» напрямок. Багатьом туристам цікаво відвідувати місця поховання відомих людей, а історичні кладовища з часом набувають цінності як музеї сакральної скульптури й архітектури. Крім цього, Україну відвідує багато іноземців, чиї рідні тут жили, загинули, поховані.
Личаківський некрополь
Кіркут на околиці Старого Самбора на Львівщині
Личаківське кладовище у Львові — державний історико-культурний музей-заповідник та місце відвідування великої кількості туристів польського походження. Численні національні поховання розташовані всією територією України. Наприклад, могила цадіка Раббі Нахмана Брацлавського в Умані, місце паломництва хасидів. Некрополь із мумією М. Пирогова у Вінниці — ще приклад місця поховання відомої людини.
Містичний туризм, подорожі до загадкових місць задовольняють цікавість людей до надзвичайного та надприроднього. Замки з привидами та вампірами, чаклуни та мольфари, місця чудес та унікальних релігійних дій, УФО та будь-яка паранормальна активність. Усе це —предмет вивчення поціновувачів містичного туризму.
Кам’яна Могила (с) Фото
Поганський сучасний обряд на Мавринському майдані
Простіше, напевно, знайти місця, про які не існує жодних легенд, страшних історій чи свідоцтв про чудеса. Антонієві печери в Чернігові вважаються чи не найбільш таємничим місцем в Україні. А ще Києво-Печерська лавра. А Кам’яна Могила під Запоріжжям, історія якої давніша за єгипетські піраміди та Стоунхендж? А Мавринський майдан під Межирічем на Дніпровщині? А справжній музей мольфарства в Карпатах? Прикладів безліч!
Чим та кого приваблює темний туризм?
Емоції дуже важливі для людини, і важливими є не лише позитивні емоції. Страх, уболівання, співчуття, розпач — без цього немає людини. Так, хтось із потенційних туристів шукає відповіді на історичні чи власні питання, хтось хоче розв’язати етичні проблеми, хтось психологічні, ще хтось любить лякатися. А дехто просто не замислюється глибоко та цікавиться «всім незвичним».
У декого постає питання — чи етично відвідувати такі місця в туристичних цілях. На нашу думку, подорожі — це не завжди розвага й завжди — велика емоційна робота. Звичайно, є прикрі приклади: гіди, що вигадують «страшні історії» для привернення більшої уваги публіки. Та позбавлені емпатії туристи, що роблять веселі селфі на місцях трагедій. Але здебільшого цей вид туризму має вплив на формування світогляду людей та всі перспективи існування й розвитку в Україні та світі.