fbpx

Занурення в Сіверщину: дерев’яне мереживо та радянські несподіванки

Продовжуємо наше занурення в Сіверщину! Після козацьких столиць та численних храмів Ніжина, Батурина та Глухова прямуємо у бік Чернігова. Попереду три дні відкриттів та нових вражень.

 

День третій. Путивль  

Наступний день пропоную виділити на вивчення Путивля.

Залежно від вашого рівня зацікавленості місцевими пам’ятками, дорогою до Путивля можна зупинитися в Баничах (мальовничі будинки та кар’єр). Поруч є село Волокитине з порцеляновою фабрикою Міклашевського та його садибою.

У самому Путивлі в центрі міста не проминіть Мовчанський печерський жіночий монастир Різдва Богородиці (1630-ті роки). Він нещодавно реконструйований.

В іншій частині міста, але теж фактично в центрі, знаходяться відомий Спасо-Преображенський собор. Його збудовано на початку XVII століття в російському стилі. Недалеко церква Миколи Козацького (XVIII століття).

Краєвиди на річку Сейм відкриваються і з монастиря, і з Міського парку, який розташований на горі. Перед ним побачите руїни бань. У парку стоїть пам’ятник княгині Ярославні, тож місце знову має сподобатися любителям літератури та історії. Хоча зайти сюди вартує й просто заради вигляду на Сейм і луки.

Якщо маєте більше часу, то на сусідньому пагорбі знаходиться пам’ятник Сидорові Ковпаку, який очолював місцевий партизанський рух.

Путивль має локально збережену автентичну забудову, збережені торгові ряди.

Поїсти можна в піцерії «In Fabbrica», яку місцеві мешканці вважають чи не найкращою на Сумщині. Знаходиться на прохідній заводу «Сейм» у центрі.

Загалом місто має менше привабливих пам’яток, ніж Глухів. Тож можна витратити тут до 3 годин часу. Далі час їхати до Спадщанського лісу. Це надзвичайно цікава локація, яка знаходиться в 14 км від Путивля. Їхати треба справді до лісу, і це лише додає атмосфери. Прибувши на місце, ви побачите кілька маршрутів по ДЗОТах, виставку військової техніки, музей, присвячений партизанському руху. Поруч симпатичне озерце з жабами та вужиками. А також – увага – сховище Ленінів, Сталінів, Троцьких та інших діячів радянської епохи. Тут, серед глухого лісу, їм знайшли просто прекрасне місце для вічного спочинку.

Після цього пропоную повертатися знову дорогою до Глухова та їхати далі, повз Шостку до Новгорода-Сіверського. Знову ж таки – залежно від вашого темпу, можна зупинитися в якомусь із уже названих готелів по дорозі. Або доїхати до Новгорода-Сіверського (2 години часу) на ночівлю.

День четвертий. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський колись був центром Сіверського князівства (назва – від основного племені сіверян, які тут проживали). Для більшості з нас відомий зі шкільних часів подіями зі «Слова о полку Ігоревім». Так, це коли місцевий князь Ігор Святославович здійснив невдалий похід на половців.

Власне, у Новгороді-Сіверському ви знайдете мономузей цієї поеми. Музей цікавий колекцією перекладів «Слова…» з понад 20 мов, діорамою та картою-схемою походу та повернення Ігоря. Змістове наповнення, на жаль, місцями провисає. Наприклад, на вході стоїть пам’ятник автору «Слова…», і це вже виглядає як якийсь специфічний тролінг.

Сам музей знаходиться на території просто надзвичайно красивого Свято-Преображенського чоловічого монастиря XVIII століття з класицистичним собором (1797 рік) і дзвіницею. Колись на території монастиря була приватна друкарня Лазаря Барановича (1674 рік). Можна піднятися на дерев’яну Північну вежу, щоб побачити Десну, та потрапити до монастирського підземелля (в рамках екскурсії).

За монастирем знизу, як спускатися до пляжу, є пам’ятник Ярославні. Можете порівняти, який вам більше подобається – путивльський чи новгород-сіверський. Пляж, до речі, теж не оминіть: вода чиста, пісок, роздягальні та кілька кафе неподалік.

Збереглося чимало історичних будівель: Тріумфальна арка (1781 року) на честь Катерини ІІ, поруч перша на Чернігівщині чоловіча гімназія (1808 рік), жіноча гімназія (початок ХХ століття, вул. Майстренка, 2), торгові ряди кінця XVIII століття, цікавий краєзнавчий музей (Замкова, 3), бароковий Успенський собор (1721 рік) та дерев’яна Миколаївська церква (1760 рік).

У місті ще збереглися оригінальні двоповерхові дерев’яні будинки кінця ХІХ століття, як, наприклад, на Базарній, 31. Та й просто прогулюючись місто, ви точно знайдете не одну споруду з мереживними віконницями та неймовірно збереженими фасадами. Наприклад, по вулиці Губернській, яка веде від Тріумфальної арки до пам’ятника Ігорю та торгових рядів.

Дуже неочікувано побачити водонапірну вежу з мозаїчними портретами Леніна та Сталіна. Здається, місцевим мешканцям вдалося оминути декомунізацію, бо ці зображення мало не впаяні в будівлю. Вежа знаходиться за торговими рядами, якщо прямувати до Михайлівської церкви. Серед інших елементів радянської доби зверніть увагу на мозаїчне панно над магазином «АТБ».

Окрім цього, Новгород-Сіверський дивує неймовірною кількістю гортензій (просто якісь місцеві Азори!). Та й взагалі місто дуже зелене.

Є також кілька новобудов, споруджених за часів президентства Леоніда Кучми. Він родом з Чайкиного Новгород-Сіверського району, тож багато вкладався у реконструкцію та розбудову інфраструктури тут. Наприклад, скляний вокзал, до якого фактично нічого й не їздить, та готельний комплекс «Слов’янський». До речі, в останньому можна зупинитися на ніч. На жаль, треба лише дзвонити за тел. 04658 31551, але номери та розташування дуже гарні. Кухню не радять.

Поїсти краще піти в кафе в парку Шевченка. Там же, якщо цікавитеся, можна купити місцевий мед, медовуху на розлив та інші вибори з прополісом від власника.

Окрім цього, є варіанти зняти котеджі з видом на річку на декілька днів, якщо вам тут сподобається. Деталі можна дізнатися, наприклад, за цим номером: 063 419 0136 (Тамара) або на Booking. Також є готель в центрі «Пасвірда», ціна в районі 700 грн за 2-місний номер (тел. 099 364 1815).

Довкола Новгорода-Сіверського є кілька дуже цікавих місць, які ви теж можете долучити до маршруту. Це село Дігтярівка (руїни барокової Покровської церкви 1710 року; місце зустрічі Карла ХІІ та Івана Мазепи). Далі Мезинський національний парк (ялинова алея, археологічний музей, кумедний мамонт, звивиста Десна), Путивськ (крейдяний кар’єр).

День п’ятий. Семенівський район та Чернігів

Якщо плануєте детальніше вивчити Сіверщину, то раджу долучити і кілька сіл із сусіднього Семенівського району. Село Машеве – бо красива автобусна зупинка та мало не кожна будівля з оригінальним дерев’яним мереживом віконниць і чудовими ґанками. За ним по трасі – Іванівка (так само гарні будинки). Далі за Семенівкою зверніть до села Погорільці. Тут знаходиться неймовірна дерев’яна лікарня початку ХХ століття. Окрім цього, село має непоганий краєзнавчий музей і знову ж таки цікаве оздоблення будинків. Поруч із Погорільцям є село Лосівка, де ви побачите залишки дерев’яної церкви. У радянський час тут був клуб, зараз все це розвалюється, але на стінах ще видні розписи.

Далі вже час вертатися в бік Києва. Дорогою можна заїхати в Бреч, щоб подивитися на незвичний туристичний комплекс із пагодами та конюшнею (або й щоб зупинитися тут).

Перш ніж повертатися до Києва, можна заїхати до Чернігова. Звісно, здебільшого це місто асоціюється з Антонієвими печерами, Спасо-Преображенським собором – одним із найдавніших храмів Київської Русі (ХІ століття), валами та надзвичайною кількістю церков. Але якщо вас цікавить дерев’яна архітектура, найкраще вибрати щось із маршрутів на сайті «Дерев’яне мереживо Чернігова». Це виняткова ініціатива, яка покликана популяризувати та зберегти автентичний вигляд забудови.

Також тут жив Михайло Коцюбинський. У Чернігові є його музей, а могила знаходиться на Болдиній горі.

У центрі зараз чимало гарних закладів. На каву можна зайти у «Фотель» (Серьожнікова, 1), поруч є ресторан «Велюров» (проспект Миру, 17), ресторація «Бібліотека» (проспект Миру, 19) та кав’ярня «Абажур» (Преображенська, 2). Є відома пивна ресторація «Хряк» в історичній будівлі на Київській, 12. Також зазирніть у «Zivot a pivo» – чесько-німецький паб прямо в будівлі готелю «Рейкарц» (Полуботка, 22). Тут же поруч шведська кав’ярня «Fika».

На цьому наше п’ятиденне занурення в Сіверщину закінчується. Час повертатися до Києва.

Нагадаю, що повний маршрут на гугл-мапі ви можете подивитися отут. А тут – перша частина маршруту – Занурення у Сіверщину: козацькі столиці, храми та піца на дровах

 

Ще за темою можна подивитися матеріали UA-Travels? Фоторепортаж UA-Travels. Дерев’яне мереживо Чернігова , Чернігівські вікна: make Chernihiv great again та Непарадний Чернігів: одноповерховий, дерев’яний і тендітний

Залишити відповідь