Чому в кількох містах України були майже всі, а в інших — майже ніхто?
Відвідали столицю, Одесу та Львів, зазирнули на Закарпаття та… які обласні центри ви обирали для мандрівок Україною в другу чергу? У 2017 році я відкрила для себе 5 нових облцентрів, і майже всі вони не потерпають від напливу туристів, хоча й проводять цікаві заходи, і мають видатні пам’ятки, і є, де зупинитися-смачно поїсти. Може, це тому, що про них мало розповідають? Тоді вирушаймо!
Херсон
До анексії Криму про Херсон мандрівнику було відомо небагато. Баштани, томати та море… ну десь там є море, чи може й ні? Зараз Херсон почав активно позиціонувати себе як туристичне місто, а не лише базу на маршруті до Олешківських пісків або Асканії-Нова. У місті є все необхідне для приємного відпочинку на день або й більше: старовинні вулички зі своїми легендами, пам’ятки царської епохи та водні прогулянки.
Тепле південне місто, набагато спокійніше та дешевше за Одесу, що може бути краще? — Логістика. Дороги в області чи не найжахливіші в країні. Потяги теж у поганому стані, розклад не найкращій, на жаль.
Зупинятися краще не в дорогих радянського типу готелях, а в невеличких приватних гест-хаусах, які ще й працюють із букінгом.
Чернігів
Здається, сюди потрапляє більше іноземців, що цікавляться Київською Руссю та домонгольськими пам’ятками, ніж українців. Із Києва дорога триває 3–4 години в один бік, але чи є той час у туриста, що приїхав у столицю на кілька днів? Дехто все ж бере екскурсію, відвідує старовинні храми та печери. Церкви, чернігівське пиво та вареники — це бренд. Але, на мою думку, «душа міста» не лише там, але й, скоріше за все, на численних маленьких вуличках. Саме про одноповерховий Чернігів можна сказати «мальовничий» — і це буде достатнім описом.
Зупинятися легко в хостелах у історичному центрі. Щодо кав’ярень — у місті працює кілька знайомих столичних брендів, наприклад «Чашка».
Кропивницький
Скільки людей із вашого оточення швидко знайде на карті це місто? Хтось досі не пам’ятає назву колишнього Кіровограда, а що там узагалі є, крім радянської провінційної архітектури? Крім того, дістатися Кропивницького нелегко навіть з Києва, не кажучи за інші регіони — зачарований облцентр у самісінькому центрі країни.
Це — місто-відкриття, місто-музей модерну, місто, що зберегло неповторний вигляд, можливо саме завдяки тому, через що воно ж не зробило крок у сучасність. Місту не вистачає коштів, інвестицій, бізнесу на всіх рівнях. Йому не вистачає нових поглядів. У Кропивницький обов’язково треба їхати. Саме в нього й саме зараз. День чи два ходити вулицями, насолоджуватися тишею, чистотою центру та будинками без багатьох шарів реклами. Гуляти парком тюльпанів. Усвідомлювати, як тут буде неймовірно чудово ось-ось, якщо мешканці та гості привнесуть сюди ще трохи сучасності в кращих її проявах.
Готелів та їжі це також стосується)
Суми
Здається, це ж поруч, а чому ми досі там не були? А ви? А що там робити? А як туди дістатися? Ми відповіли на всі ці запитання для себе, не всі відповіді були приємні. І самі Суми не вразили, але залишили приємні спогади, як виявилося за кілька місяців після подорожі. Зараз це, безумовно, не must see облцентр, і фізично це була, напевно, найважча з подорожей цього року, але, сподіваємося, за кілька років ми дамо Сумам другий шанс, подивимося, крім того, область та отримаємо кращі враження.
Житло в місті — дуже гарні та дешеві квартири подобово. Щодо харчування — усі відвідані кав’ярні та ресторани мали добрий середній рівень обслуговування та кухні.
Луцьк
Напевно, найвідоміший та найтуристичніший із перелічених облцентрів. А з іншого боку, от хто їздив саме в Луцьк? Не на фестиваль (а їх є!), не на Шацькі озера відпочивати, а в Луцьк? Далечееенько!
З іншого боку, у Луцьку є відомий замок, тому вважається, що там є, що дивитися. А в Луганську, до якого діставатися так само важко (було, зараз — то зараз) замку немає, то й нащо туди їхати. Нам є, що відповісти, але давайте вже про замок. Ось він є. А ще — будинок архітектора Горбаня. І величезний ринок між ними. І польський кордон, за яким Хельм і Люблін, і вся Європа. У Луцьк тепер є дорога зі Львова та дорога до Шацьких. Це дуже схоже на пару Київ — Чернігів. Ще одне місто очікувань та можливостей.
О, тут є власна гарна піцерія, що підкорила Львів, — «Фелічіта»! Велком.
Так у моєму власному списку відвіданих облцентрів додалось ще 5 і залишилося 3! Отже, план на подорожі у 2018 році створюється в тому числі й зважаючи на це. Безвідносно до того, чи виправдали відвідані міста мої надії та очікування, кожне з них було варто того, щоб його побачити. Це частина нашої країни, яка без виключень цікава та заслуговує бути відомою. Мандруймо далі!
