Де виготовлялось шампанське, без якого не обходилась жодна урочиста справа ще 30 років тому? А що майже на кожній кухні в Україні та ще у 19 країнах світу? А де на вулиці міста можна побачити дерево, яке колись бачили динозаври? – Велком ту Бахмут!
Гід-на-схід або Трохи про логістику
Ні, це не опасно. До першого блокпосту 25 км, але якщо ви живете в Україні і досі не боялися ходити своїм районом та їздити маршрутками, то скоріш за все Бахмут здасться вам спокійнішим. Україномовних діточок тут не їдять, за державний прапорець не розстрілюють. Вірогідно, ви почуєте тут більше української мови та побачите більше державної символіки ніж у сусідніх областях. А ще – воєнну техніку за деревами та блокопости на дорогах. І ваш паспорт можуть перевірити військові. Мені від цього спокійніше, вам – не знаю, думайте.
Логістика поділяється на повільну і просту та заплутану та… теж повільну. Якщо ви їдете машиною – це чудово і ви молодець, бо дороги не класні, але й не страшні, середні по країні. Якщо покладаєтесь на громадський транспорт – потяг привезе вас у Бахмут зі Львова, Києва, Харкова чи Дніпра прямо, хоча і не швидко. Можна обрати точкою входа Святогірськ, Слав’янськ чи Бахмут – як зручніше, що цікавіше. Якщо ви не були у області – ми б рекомендували саме ці міста для початку, тут є де зупинитися, що подивитися і де смачно поїсти. Між містами їздити доведеться маршрутками. Їх багато і крім тих, що є на станціях у розкладі – є додаткові. Відстань між райцентрами – пів години-година. Ціна – понад 50 грн.
Житло можна дивитися на Буккінг.ком, наприклад у центрі майже завжди є місця у Hotel Bakhmut. Чистий номер на двох з вигодами на поверсі та смачним шведським столом на сніданок – 400 грн.
Прогулянка містом: модерн, радянські мозаїки та араукарії
“Та ну яка там на Донбасі архітектура!” (с) – чуємо ми час од часу і ось що маємо відповісти. Прогулянка Бахмутом – це затишні вулиці з маленькими будиночками, навесні потопавшими у бузку, влітку – у ароматі яблук та вишні. Це німецький модерн, що з’явився під час розбудови підприємств, це повоєнний сталінський ампір та монументальне мистецтво 70-х. у центрі. Це степ на околиці, терикони на горизонті та дрібний порох, що вкриває взуття у будь яку пору року.
У 1571 році у Франції ще королюють Валуа, у Москві править Іван Грозний, у Києві лютує чума, а у Львові будується дзвіниця Вірменського собору. А Бахмут вперше згадується у історичних хроніках. Козацька сторожа, потім солеварня, видобуття глин та поселення слобідського полку, повстання Булавіна, далі адмінцентр Слов’яносербії, ярмарки та шахти, УНР, Просвіта та Донецько-Криворізька Радянська Республіка. У радянський період місто носило ім’я Артема, у 2014 кілька місяців було під контролем бойовиків ДНР.
Обов’язково варто виділити хоча б 2-3 години на прогулянку старими вуличками, де лише трохи реклами нагадує, який сьогодні рік. До того ж, закинутих та занедбаних будинків не багато, а візуального забруднення набагато меньше, ніж у багатьох містах.
У центрі міста збережено кілька унікальних мозаїк 60-70 рр, а біля будинку Державної служби геології можна побачити (а ще й потрогати!) стовбур скам’янілого дерева… а на що звернете увагу ви?
Бургундія, Нормандія, Шампань або Бахмут
Артемівське “Радянське” шампанське пробували? Ті, кому 30-35 – скоріш за все так, бо іншого ігристого вина у Радянському союзі було не багато. Тепер варіантів багато, але відвідати та підтримати своє, рідне підприємство – цікаво.
“Технологія виробництва ігристих вин на «Artwinery» абсолютно ідентична з шампанською, а умови в підземних підвалах ідеально для цього підходять. Адже температура і вологість тут стабільні незалежно від пори року. Цей складний багатоступінчастий метод у всьому світі називають класичним. Весь цикл виробництва на підприємстві розташований під землею, на глибині понад 72 метрів, в гіпсових виробленнях, видобуток гіпсу в яких почалася ще в середині XVIII століття.” – розповідають про завод та виробництво. А крім України, артемівські вина смакують зараз у 20 країнах світу.
Як потрапити? З понеділка по четвер початок екскурсії о 10:00 та о 14:00; в п’ятницю початок екскурсії о 9:30 та о 13:00. У суботу екскурсії проводяться тільки за попереднім записом. У неділю вихідний. Ціна – 200 грн. з дегустацією, є обмеження за віком (18+). Телефон – 0-800-40-1950
Під землю за чумаками та Шубіним
З дитинства на кухні ми мали грубу паперову пачку кам’яної солі з синьою квіткою, чи не так? На відміну від морської, цю сіль здобувають у шахті. І у цю шахту можна потрапити!
Як саме? – Треба по телефону за тиждень забронювати місце на групову екскурсію. Початок о 11:00, 13:00, 15:00, крім понеділка та свят, час туру – 1 г. 30 хв, ціна – 200 грн. Телефони +38050-608-90-70, +38050-802-07-07, +380627444-25-73. З Бахмуту до Соледару їде пряма маршрутка до місця з станції в центрі, пів години – і ви біля шахти.
Що всередині? – Чудеса! Ні, насправді. Під землею діє музей, спалеосанаторій, бар, є футбольне поле, показують кино, дають симфонічні концерти та навіть запускали повітряну кулю! І місцеві майстри прикрашають шахту соляними скульптурами та композиціями. Втілені, наприклад, легендарні у регіоні пальма Мерцалова (оригінал було зроблено 100+ років тому у кам’яно-вугільній шахті з шматка рельсу) та підземний дух Добрий Шубін.
З враженнями проблем не буде, що до сувенірів, – з солі виробляють светильники, фігурки, магніти та просто красиві кристали на пам’ять. Все це продається у магазинчику біля шахти і у офісі на вході.
І що далі?
Оскільки шлях на схід не близький і витративши багато часу хочеться охопити як можна більше, ми нагадаємо вам про кілька місць у регіоні, куди можна потрапити, якщо маєте резерв у день-два. Обрати є з чого, отже:
Донбасс: Белокузьминовка, геологический памятник меловая скала
