Як не дивно, в Україні не дуже багато «страшних» назв населених пунктів – я знайшла на мапі лише 5. Два з них «чортячі» – Чортовець (Івано-франківська обл.) та Чортків (Тернопільска обл.), а три – теж ніби пов’язані з нечистою силою. Це Сатанів (Хмельницька обл.) і дві Сатанівки (Черкаська та Хмельницька області). Чому ніби? Бо крім усім зрозумілої етимології є ще кілька варіантів походження назви, наприклад, від латинського слова sat –«село».
Цього разу ми покажемо вам перші два!
Чортків готичний
Катедральний храм і владича резиденція місцевої єпархії УГКЦ розташовані у Чорткові, але офіційна назва – «Бучачцька єпархія». А уявіть, як би воно звучало в оригіналі? Чортківська єпархія!
Від невеличкого містечка на 30 тис. мешканців можна отримати декілька туристичних задоволень. По-перше, йому майже 500 років, Магдебурзьке право і легенди про капище бога Чорнобога. Тернопілька ж область як-не-як – тут дуже багато історичних цінностей зберіглося (Ви вже були на маршруті Тернопільщіною? Тоді вам сюди! )
А по-друге, тут є такий костел і така стара ратуша, що одразу хочеться озирнутися по боках – я точно в Україні?))
Одна з легенд:
Ратуша (площа Ринок, 18) виглядає як дешеві торгові ряди, пофарбовані у жовте та обклеєні рекламою. Але її верхівка прекрасна – справжній німецьких фахверк. Вежа прикрашена швейцарським годинником, на момент моєї подорожі він не працював, бо відновлювати старовинні механізми дуже дорого. На шпилі ратуші сидить півник на флюгері – все як в Німеччині.
Збудована вона у 1908 році, а за всю цю екзотичну красу ратуші місцеві мають дякувати тодішньому своєму бургомістру Людвіку Носсу. Він навчався у західній Європі і, мабуть, милі фахверкові будиночки припали йому до душі.
Храм святого Станіслава. Найдивніше, що він відносно молодий – йому лише сто років, а от побудований на рештках костелу початку XVII століття. Виглядає вражаюче: величезний, з неоготичними розетками і вежами різних форм. Входить навіть у ТОП-7 найвеличніших католицьких храмів України. Шкода, що потрапити в середину не вдалося((
Фото з авторського маршруту Тернопольщиной
Замок Чорткова. Замок – це голосно сказано, це рештки. Але і вони були зачинені для туристів. Довелося скористатися неформальним методом – знайомий знайомого має ключі від «замку», бо займається роботами по розчищенню території. Побачене нас не порадувало.
Дерев’яні укріплення міста й замку були зведені наприкінці XIV століття першим власником міста Єжи Чартковським. А у кінці XVI – початку XVII ст. замок вже перебудували на камінний ренесансний палац.
А так замок виглядав у 1930-х роках:
Чортовець сільский
І хоча Чортовець знаходиться лише в 30 кілометрах від Коломиї, у Городенківському районі – дістатися його нелегко. Автобус ходить лише раз на день туди-назад, а селян, бажаючих відвезти щось на ринок до міста, багато. Тож зайняти місце – той ще квест.
Крім того, ці нещасні 30 кілометрів ви будете їхати півтори години! Точно «к черту на кулички»)). Погані дороги, урвища, круті пагорби і гарні краєвиди вам гарантовані. Але потім ви побачите дещо цікаве.
Одна з легенд:
Недалеко від нинішнього села були болота та ліси і в них-то й заманив татарське військо один спритний козак. Вірніше, татарське військо йшло на допомогу турецькому проти козаків, але заблукало. А козак ще й допоміг заблукати більше ;).
Коли татари зрозуміли, що сталося, то хотіли зарубати козака, а той пірнув в болото та став там чорним як чорт. Татари злякалися, закричали: “Це чорт весь!” і потопилися у болотах разом з кіньми.
А потім ті болота висохли, на цьому місці збудувати село і назвали його Чортовцем на честь того козака.
Чортовець заснований у середині XV століття, колись там мешкало до 14 тис. осіб, але зараз лише три тисячі. Село велике – розкинулося на пагорбах і кінця-краю не видно. Має 3 головні родзинки:
- Муровану католицьку церкву святої Трійці з XVIII століття. Зараз майже без парафіян – тому часто стоїть зачинена. Церква невеличка, домашнього типу.
- Дерев’яну церкву Святителя Миколая – основну церкву села. Їй 111 років і кожного Великодня чоловіки села разом зі священником танцюють коло неї унікальний для України ритуальний танець сербен. Походження цього магічного танку місцеві пояснити не можуть, бо завжди так було. Але цікаво, звідки його насправді запозичили?))
- Ця церква стоїть на найвищій горі села, яка називається “Замчище”. Кажуть, там колись стояв великий замок, оточений ровами.
- В цьому селі після заміжжя жила сестра Василя Стефаника, тому він навідувався до неї – жив і писав свої твори в Чортовці. Навіть меморіальна дошка про це є. Тут письменник написав новели «Озимина», «Злодій», «Похорон», «Сон», «Тихий панок» зі збірки «Кленові листки».
У 1976 році село перейменували на Назаренкове – на честь Героя СРСР. А потім стару назву повернули, бо місцеві жителі люблять її і зовсім не бояться жодної чортівні.
А ви?))