UA-Travels маршрут Тернопільщиною: Заліщики, Джуринський водоспад та Червоногородський замок

Це дуже цікавий і маловідомий маршрут, а зважаючи на аварійний стан замку, треба поспішати, аби встигнути побачити все на власні очі.
На Тернопільщині можна за одно- чи двохденну поїздку побачити і природні цікавинки, і велику кількість розвалин замків та костелів. На гарні дороги та прямий громадський транспорт сподіватися поки марно, тож найкраще вдасться побачити ці чудові місцини на власному авто.

Місто Заліщики

Зараз Заліщики – це просто малознаний райцентр Тернопільської області, який розташований за 125 км від Тернополя і за 80 км від Кам’янця-Подільського. Дістатися сюди, на жаль, поки нелегко: наприклад, прямий приміський потяг з Тернополя їде більше 4 годин (!), а решта варіантів – з автобусами та пересадками. Потяг Київ-Рахів зупиняється в Заліщиках, щоправда, о пів на п’яту ранку, тож добиратися з того боку зручніше.

Колись сюди йшов прямий потяг Варшава-Заліщики, тисячі туристів відпочивали на кліматичному курорті та купалися у Дністрі. Навіть нудистський пляж був, як кажуть місцеві. Потім масштабна повінь у 1961 році та радянська влада нічого з популярного курорту Австро-Угорщини і Польщі не лишили. Тож тепер у нас є лише можливість забратися на високі кручі та милуватися пейзажем, подібного якому в Україні більше немає. Хочеться сказати, що й в світі це унікальне, але ні – підкова Мармурового каньйону в США та Мозель у Франції утворюють схожу красу.

Автор Сергій Криниця (Haidamac)

Аби піднятися на кручі, треба перейти міст через Дністер – з одного боку він ще у Тернопільській області, з іншого – вже у Чернівецькій. Такий собі природний кордон, але найкращий краєвид буде саме з боку Буковини. Річка вигинається дивовижним чином і утворює трикілометровий меандр – тому зняти загальний вид Заліщиків можна тільки панорамою – звичайного кута зйомки не вистачить.

Село Нирків

Біля 30 км машиною – і ви у Ниркові. Але, насправді, нам потрібно не саме це село, а водоспад та рештки замку, які знаходяться у ньому. Коли ви під’їдете до Червоного урочища, то одразу зрозумієте, куди вам рухатися – стіни Червоногродського замку будуть вам маячком. Можна спускатися одразу там пішки, це буде довго і доволі складно, проте дасть змогу поближче познайомитися з урочищем. Спуск крутий та слизький.

Урочище Червоне

Воно величезне – на 72 га, заросле колючими кущами, травами та низькими деревцями. Колір землі тут яскраво-рудий, ніби підказує, звідки тут походить назва урочища. Хоча, звичайно, вам розкажуть легенди про кров, яка лилася тут, коли турки захопили замок в 1672 році.

На цьому місці з XIV століття було однойменне село, а потім і центр Червоногородсього повіту подільського воєводства. А в 1960-х роках село, населене до Другої Світової Війни здебільшого поляками, зникло з мапи. От і маємо, замок поки є, назва є, а села Червоного немає. Коли будете вже на дні урочища, то якщо повернете ліворуч – дійдете до замку, а праворуч – до водоспаду.

Червоногородський замок

Зараз замок у дуже сумному стані, кілька років тому обвалилася половина однієї з двох башен. Зрозуміло, що невдовзі розвалиться все. Стан аварійний, тому будьте дуже обережні, якщо захочете підходити близько.

Перший дерев’яний замок в урочищі датований 1351 роком, а мурований з’явився на початку XVII століття. Після реконструкції у XIX столітті палац отримав ці зубчасті вежі, які зараз майже розсипалися. Проект розробив відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Складно уявити, але Червоногородський замок мав пишну терасу в італійському стилі, колонаду з 6 колон і великий парк з фонтаном.

Поруч з замком стоїть напіврозвалений Домініканський костел Вознесіння Діви Марії, побудований у XVII ст. Де-не-де тільки можна помітити залишки розписів на стінах, підлога провалена, видно підземелля – тут будьте дуже обережні.

Місцеві не дуже опікуються історичним місцем – пасуть там кіз, пишуть «тут був Вася» на стінах костелу, розпалюють вогнища, бьють пляшки. Ну і звичайно, активно мародерствували в 60-ті рокі, коли палац лишився без господаря.

Джуринський водоспад

Найбільший рівнинний водоспад в Україні стоїть на річці Джурин. Виглядає розкішно і має 16 метрів заввишки. Хоч водоспад каскадний і потужний, люди в ньому все одно купаються, бо прогрівається вода добре. Щоправда, на дні є гостре каміння, тож зважайте на це. Можна піднятися стежинкою ліворуч від водоспада і побачити його згори – дуже гарний краєвид відкривається.
Водоспад знаходиться у лісі, тому влітку там прохолодно і досить жваво: навіть намети стоять, туристи купаються і смажать шашлики, а місцеві жителі ставлять ятки з сувенірами та напоями.
Тому краще приїжджати рано-вранці або восени, або побачити водоспад безлюдним і прекрасним.