Що робити в Чугуєві?

Місто понад 300 років було військовим містечком. З 19 сторіччя тут збереглося планування центральної частини та велика кількість будівель для військового гарнізону: будинки для солдатів та офіцерів, казарми, шляховий палац для імператора, гостинний двір. Місцевий краєзнавчий музей називав свою центральну площу маленьким Санкт-Петербургом (проектував відомий петербургський архітектор Василій Стасов), але я вважаю, що це ображає Чугуїв, бо його архітектура, може, і не настільки велична, але цілком самодостатня.

В Чугуєвському краєзнавчому музеї перш за все цікава будівля, в якій він розташований. Це офіцерський будинок, який раніше ділили дві офіцерські родини. Як завжди, варто взяти екскурсію, можна дізнатися багато цікавих деталей. Наприклад, на місці Чугуєва задовго до заснування військового поселення існувало багато більш давніх поселень і городищ (дуже сприяв ландшафт - на крутому схилі над річкою). І, коли будівництву в місті передують археологічні розкопки місцевими археологами, то вони часто поповнюють фонд музею новими експонатами. Або розкажуть про те, що у військовому поселенні фарбування будинків було суворо регламентовано, щоб під час термінової мобілізації не потрібно було підіймати архіви з адресами, а просто можна було зайти у кожний зелений (наприклад) будинок і забрати звідти солдата для негайної мобілізації.

Музей знаходиться у будинку, де народився Рєпін та жили його батьки (сам він виростав в іншому будинку на околиці). Будинок є яскравим зразком жилої будівлі військового поселенця. Три віконечка і кам'яні мури замість паркану. В музеї є декілька оригіналів робіт художника, тож охорона там не номінальна. Цікаво подивитися на інтер'єр того часу, деякі персональні речі художника або просто посидіти в затишному садочку коло будинку.

Будівля, в якій знаходиться галерея, це штаб військових поселень. Деякий час в ньому розміщувалася топографічна школа, в якій і навчався Ілля Рєпін. Зараз частину приміщення, де розміщено галерею, відреставровано. Більшу частину експозиції займають роботи лауреатів державної премії РРФСР імені Рєпіна - це работи у стилі соцреалізму, плакати з пропагандою або шкатулки з зображенням Леніна. Але є і дуже цікаві роботи, наприклад, в Україні навряд чи можна ще десь побачити роботи майстрів Крайньої Півночі РФ, а вони неймовірно прекрасні - таке собі поєднання місцевих традиційних промислів і нецке. Після 91 року премію було (напевно) скасовано і більше фонди музею не поповнювалися. Але галерея якось там намагається рухатися, окрім постійної експозиції ми також побачили виставку плакатів про Рєпіна від студентів харківського худпрому і виставку якогось російського сучасного художника, який, судячи з його робіт, наче, за нас і свій мужик.

На жаль, листопад не найкращий місяць для подорожі будь де (окрім, напевно, Львова), тому насолодитися цією опцією ми не змогли, але вид з обриву оцінили і місцевих за пікніком бачили.

В місті Рєпіна Рєпін всюди - на будинках, у скверах, у назвах вулиць і установ, на друкованій продукції і просто у повітрі:) Ну і невловимий шарм вивісок, неймінгу, закладів та архітектурних вподобань містян у невеликих містечках - це безцінно.