Красноїльська Маланка: подорож у часі

Красноїльська Маланка 2017

Для сучасної людини не багато залишилося ритуалів, що єднає її з родом та громадою, та більшість їх підкорені державним установам. Тож для всіх нас Красноїльська Маланка – це справжня подорож у часі, жива давня традиція, збережена та існуюча десь на межі розуміння, культур та світів.

Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим — день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята). На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «баба» Маланка та «дід» Василь.

На Буковині Маланку називають «Переберія», тут збережено старовинний ритуал з язичницьких часів, який має небагато спільного з образом римської великомучениці, значно більше – з античними Календами. Корінь «мелан», тобто «чорний» був одною з характерних ознак хтонічного стану Діоніса.  Рогатий персонаж, його смерть та воскресіння більш притаманний східним регіонам України, а на Буковині головний – ведмідь, господар Карпат.  Конкретно красноїльські ведмеді – це залишки звичаїв великої німецької колонії в ХІХ ст.

Ми обрали для перших відвідин саме Красноїльску Маланку, як наймасовішу та найаутентичнішу зі збережених на цей час. Селище Красноїльск Сторожинського району – майже кордон з Румунією. З приблизно 10 тисяч мешканців тисяча приймає участь у ритуалі, що не змінюється десятиріччями. Забуваються у століттях корені та початкові цілі ритуалів, модернізуються персонажі, але залишається первородний дух містерії про річний цикл, зиму, родовід, його устрій та коло духів.

Сторонні не приймають участі і майже не взаємодіють з учасниками, це дуже важлива прикмета аутентичного дійства, внутрішні справи “роду”, громади. До глядачів, фотографів, журналістів ставляться спокійно, але це не гра на публіку, все, що вам пощастить побачити, було б саме таким, навіть якби у селі в цей день були самі красняни. І збереження цієї традиції – дуже важлива справа, а Красноїльска Маланка насправді варта бути внесеною до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Щедрик та Петриківка.

DSC_5244_1Початок. Музиканти їдуть селом, до них можуть долучатися не перебрані жителі та гості

DSC_5058_1А це вже перебрані. Платформа, що пересувається на колесах

DSC_5107_1Маланка та Василь, Дід та Баба – традиційні персонажі у багатьох регіонах України

DSC_5113_1Царі та цариці. Діти та молодші підлітки, серед них ще можуть бути дівчата. Більш старші лише шиють костюми та вболівають за своїх хлопців, братів та дітей. Царі та цариці танцюють у колі, співають румунську “Hora Unirii”. Намиста на їх “коронах” вказують, скільки років короні

DSC_5179_1Юні циганки – друга можлива роль для дівчинки у Маланці

DSC_5083_1Більш старші циганки – вже перебрані хлопці та чоловіки

IMG_9368Циганка з лялькою – один з персонажів, що взаємодіє з гостями: вимагає у чужинця грошей чи подарунків для дитини

DSC_5079_1Цигани, що змогли перемогти могутніх тварин…

DSC_5221_1…та їх ведмеді, головні дійові особи ритуалу

Якщо вас запитають “що побачити в Україні такого, чого не побачиш ніде, щось автентичне, надзвичайне, захоплююче” – без сумніву називайте буковинську Маланку. Це зовсім інший світ, про який забули або взагалі не знали не лише за кордоном, але й в Україні. А він існує і чекає, якнайменше, етнографів, дослідників та внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, насправді, воно того варте.

А до того – це треба просто бачити на власні очі, бо фото та, навіть, відео передає лише слабку тінь того, що відбувається. Обряд повторюється, поки маланкарі не обійдуть кожен двір. За звичаєм, першим заходить Комендант та запитує господарів, чи готові вони примати Маланку. Після нього до подвір’я йдуть Дід та Баба, далі Королі та Королеви, прикрашені намистами та озброєні мечами, співають та танцюють у колі. За ними черга “жидів”, що танцюють та інших дійових осіб – Лікарів, Смерті, Чортів та Циган з Ведмедями. Кульмінація – бійка між ведмедями та приборкання їх циганами. Комендант оголошує, скільки грошей отримали від хазяїв і маланкарі прямують далі. Кілька років тому місцевий священник заборонив краснянам перевбиратися у чортів. Цікаво, чи розуміє він, хто насправді їх ведмеді.

DSC_5246_1

DSC_5237_1

DSC_5200_1

DSC_5164_1

DSC_5130_1

DSC_5101_1

DSC_5081_1

DSC_5059_1

DSC_5252_1

DSC_5249_1

DSC_5123_1

DSC_5121_1

IMG_9203

DSC_5065_1

З різних кутів різні костюми. Дуже різні навіть у єдиному селі. Ведмеді з крилами у куту Дял та з Тражан, ведмеді з крилами у формі серця та цигани в чорному – з кута Сус. Ведмеді з очерету, схожі на копиці з ніжками та цигани у рогатих шоломах та шкурах – з Верхньої Путни. Ведмеді з хутра та цигани різнокольорових строкатих костюмах – з Нижньої Путни…

IMG_9398

IMG_9401

DSC_5234_1

DSC_5231_1

DSC_5224_1

DSC_5207_1

DSC_5171_1

DSC_5164_1

DSC_5154_1

DSC_5147_1

DSC_5132_1

DSC_5129_1

DSC_5127_1

DSC_5095_1

DSC_5077_1

DSC_5074_1  DSC_5086_1

Процитую ще опис підготування та обряду від Василя Іванюка, учасника та знавця Маланок:

“Маланку вибирають 7 і 8 січня хлопці віком від 8 років до 20 років. Є і старші. Це ті, хто судить. Всі мають бути не жонаті. Ці два дня вибирають маланку, ґазду, гуцулку і гуцула, також є дід і баба, медики і навіть поліція. Так як вони не мають уніформи поліції, вони натягують камуфляжну або совецку військову форму. Потім починають вибирати ведмедів – переважно вибирають самих сильних, бо на собі треба носити кілограмів 20 сіна плюс боротися. Коли вибрали ведмедів, вибирають чортів. Потім іде в спарінг жид (той, що з циліндром на голові). Він як правило за поєдинок бере два очки, так що з чортів самий шустирий чорт стає жидом. Потім ідуть смерті. Ну а все це вибирають молоді ґазди, які мають толк у цьому і самі були на полі боротьби.

Після всього цього 11 і 12 січня починають шити ведмедів. Знову збираються всі молоді і старі, плетуть перевесла і шиють ведмедів. Вдень 13 січня починається маланка. Всі приходять до дому маланки, там гостюють. Їх всіх периберають. Молодь від маланки до поліцейського готовлять до виходу і чекають, коли старші парубки прийдуть з ведмедями, чортами і смертями до дому маланки. Там колядують, гостяться і виходять в село. Всі дівчата ховаються від ведмедя, до смерті всі біжать їх душити – типу забави. Ідуть маланкою, всі разом колядують. По дорозі ці маленькі докторики і поліцейські бігають від машини до машини свого роду щедрувати, але ніхто не щедрує – просто говорять: “Дайте на лікарство” або “Я вам штраф випишу”. Інші ідуть помалу один за одним в своїй колоні. Коли проїжджає знайомий чи сусід, то чорти і смерті можуть покачати машину. А так все за правилами. Коли всі зібралися на залізному мості, сходяться судді – вирішують, хто перший буде виходити. Виходять ведмеді – всі по черзі. Стараються підбирати таких, щоб не програти, але це як в лотерею грати. Переважно виграє Великий кут, бо там більше хлопців. Але бувають і програші: неправильно поставили і програли. По-всякому було. Після того, як всі поборолися і знають, хто виграв, всі ідуть колядувати з маланкою.

За 3 або 4 години проходять усіх дівчат, так як кожна маланка має свій кут, то кожен збирає гроші у себе на куті. Старші кавалери-судді, які зібрали гроші, ідуть на танці. Ті, хто виграв перше місце, платять перші музикантам. Потім збираються знову – колядують у маланки і гостяться там. Потім всі, хто хоче, іде на танці. Танці роблять малечі вдень, а дорослим увечері – і так три дня і ночі, тому що три кути. Кожен оплачує свій виграний день”.

***

А тепер бонуси для тих, кого вразила традиція і хто бажає, може так статися, наступними роками побачити буковиньскі Маланки!  Траяске Красна! Траяске Маланка!

Бонус перший: репортаж Ірини Пустиннікової, автора першого путівника “Буковинські Маланки”Malanca la Crasna-2017 // Красноїльська маланка-2017

Бонус другий: відео з Красної. Власний коментар – це чудове відео. Але це лише тінь того, що відчуваєш, коли знаходишся поруч.

Ритуальна пісня про ведмедя Mai sus:

“mai sus, mai sus, mai sus
sa se vada cat de urs,
cat de urs tapalagos,
cine boala tio mai scos,
asa negru inseuros,
numai pae si rogoz
op, op ole op” –

“вище, вище танцюй,
щоб всі бачили ведмедя,
який він
та звідки він з’явився,
такий чорний та страшний,
оп, оп, але оп”

Бонус третій: карта  Маланок Буковини. Зверніть увагу на дати! Є можливість відвідати кілька різних Маланок у різних місцях, від 1 до 14 січня + традиційний Маланкофест у Чернівцях 15 січня.

Красноїльська Маланка: подорож у часі обновлено: Березень 11, 2017 автором: Patteran

Напишіть відгук