Чернівці – то якийсь український феномен. Місто майже повністю зберегло суцільну забудову 19 сторіччя, не так спаплюжене рекламою, як інші українські міста, ну а завдяки географічному розташуванню за всю історію мало стільки різних культурних впливів, що не одразу розумієш, чого більше: української автентичності, німецької впорядкованості, румунського шику, австрійської витонченості чи єврейської містечковості.
Перед фестивалем Маланок ми мали декілька вільних годин, щоб трохи погуляти містом, тож запрошуємо на прогулянку зимовими Чернівцями.
По-перше, у Чернівцях є пречудова пішохідна вулиця Кобилянської, де всі будиночки відреставровані, а кожне подвір’я виглядає як цукерочка. Це туристична визитівка міста, і її обов’язково треба відвідати.
Один з двориків на Кобилянській
Дуже багато у Чернівцях будівель міжвоєного періоду. Вони дуже гарні і незвичні для території України, яка знаходиться східніше (там у той час панував не менш красивий конструктивізм)
Ми просто зайшли у один з двориків і побачили таку красу
Багато зустрічається романського стилю
І просто гарних будиночків багато, якою вулицею не підеш
Перлина Чернівців, це, звісно, будівля Університету (колишня резиденція митрополита). На жаль, екскурсія коротка і дає роздивитися тільки частину шикарних інтер’єрів (але дякуємо і за це, хтось, взагалі, культурне надбання за приватними перепустками показує раз на рік, як фрески Розена у Львові)
Тут чарівне все: і будівля, і парк навколо, і інтер’єри, і історія, і сам дух храму науки.
Під час екскурсії вам покажуть фойе, коридори, сходи та три зали. Дуууже мало:( Але і це вражає.
Фойе
Сходи
Стеля в одному з залів
Церква
Крім цієї очевидної перлини, ми знайшли ще одну. Трохи втомившись від гучного карнавалу і відвідавши всі кав’ярні вирішили завітати до художнього музею. Будівля знаходиться поруч з ратушею і прикрашена дуже красивим майоліковим панно.
Художній музей праворуч, за деревами
Панно, фото Edward Tur
На жаль, фотографувати професійною технікою у музеї заборонено (платно, але не можна зрозуміти, скільки це коштує), то ж довелося фотографувати телефоном, якість не дуже. Сама будівля – це просто знахідка. От як буває, живеш в Україні, їздиш до Відня або Праги подивитися на перлини сецесії, а потім бац і у Кропивницькому або Чернівцях знаходиш чудо!
Сама будівля була побудована для Буковинського ощадного банку у 1900 році за проектом архітектора Губерта Гесснера (дуже відомий архітектор, що залишив архітектурний спадок у багатьох містах Австрії та Чехії, був провідним архітектором Відня). Інтер’єр (слава всім богам) зберігся майже повністю, ми навіть бачили двері, що вели колись у сейф (не можу не поділитися)!
Як і писала раніше, місто зберегло суцільну забудову 19 сторіччя з дуже вдалим вкрапленням 20-го. Тут майже не зустрічаються (у центрі і у районах навколо центра) радянські монстри 70-80-х, хрущовки або монстри сьогодення з китайського пластику. Знайшли одне кафе неподалік Університету, сподіваюся, місцеві мешканці будуть і надалі берегти своє архітектурне надбання, бо цей шик якось не дуже
І щоб не закінчувати розповідь сумним фото, розповімо трохи, як ми зробили невеликий квест парадними. Вже було темно, тож гарних професійних фото не буде. Але знайшли кілька пречудових деталей, двориків та, навіть, секретний оглядовий майданчик (його не покажемо, але можемо розповісти в особистих).
Як вам грушка ліворуч? 😉