Серіал «Величне століття» був дуже популярним не тільки в Україні, історія українки Насті Лісовської, дружини османського султана Сулеймана Пишного, давно цікавила світ. От тільки в російському перекладі серіалу звали її «Александра из Крыма». І хоч про справжнє ім’я Роксолани можна і сперечатися, одне безсумнівне – походила вона з Рогатина, з Опілля.
Крім історії султанши на Рогатинщині можна побачити дерев’яний храм XVI століття, визнаний всесвітньо спадщиною ЮНЕСКО, рештки колишньої краси палацу графів Реїв, перетворених на свинарник і ще багато цікавого. Отже, в дорогу за таким маршрутом!
Рогатин
Рогатинський район Івано-Франківської області знаходиться в 78 км від Львова та 89 від Тернополя. А сам районний центр заснований аж у 1184 році!
Храм Святого Духа – одна з десяти найцінніших дерев’яних церков України і єдина, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО. На честь цієї події у 2009 році Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету «Церква Святого Духа в Рогатині».
Фото з Вікіпедії
Щоправда, служба тут проводиться лише раз на рік, а решту часу працює музей.
Фото з Вікіпедії
Храм побудований без жодного цвяха і зберігся у майже первинному вигляді. На стіні науковці знайшли надпис з 1598 року, але справжній рік заснування храму невідомий. Іконостас XVII століття зберігся в ідеальному стані, більш того, декілька ікон з попереднього іконостасу прикрашають стіни.
Храм оточений старезним цвинтарем і все це разом виглядає трохи моторошно.
Костел святого Миколая та Анни знаходиться в самісінькому центрі Рогатина – вул. Галицька, 60. Він будувався з XV до ХVII століття, тому до домінуючої готики додалися елементи ренесансу.
Головна вежа костела кілька разів перебудовувалася, причому останній раз у радянські часи, і зараз виглядає достатньо гармонійно.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці має суперечливу дату побудови – від ХІІ до XIV століття, але після кількох пожеж її вигляд зовсім змінився і зараз є міксом готики та бароко.
Приозерне (Псари)
З цього розкішного еклектичного палацу графів Реїв за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича (1882 рік) за радянських часів зробили колгоспний свинарник. В прямому сенсі. А потім психушку. І місцеві на додачу паплюжити його не перестають, з каплиці навіть електричні дроти повидирали.
Зараз палац належить невідомим “господарям”, а не державі. Нащадки графів приїздили сюди і хотіли відреставрувати палац, але власник не дозволив. І сам не ремонтує. Тож встигніть подивитися на палац, поки він ще стоїть.
Стару назву села змінили за радянські часи за немилозвучність, але зараз мешканці повертати рідне ім’я Псарам не хочуть.
Черче (Чернецьке)
Це маленьке село відоме двома речами – дерев’яною церквою святого Василія Великого ( 1734 рік побудови) та маловідомим грязелікувальним та бальнеологічним курортом!
Точніше, на початку ХХ століття цей курорт був навіть дуже відомий, але не склалося. Зараз там працює кілька невеличких санаторіїв, тож попити сірководневої води, прийняти цілющі ванни та підлікуватися багнюкою можна ще й в Опіллі.
Чесники
Михайлівська церква XIV сторіччя – ви просто подивіться, яка вона старенька та потужна. Яскравий приклад оборонної сакральної архітектури.