Перші враження від Закарпаття я отримала у 2004, коли на відміну від усього заходу регіон віддав чи то 40 чи то 60 відсотків голосів за Януковича. Це був привід зацікавитися Балогами, Шуфрічами та іншими медведчуками, але то не зовсім не та історія, яку хочеться розповідати.
На жаль, коли ми були у Чопі цієї весни, то угорську мову чуло набагато частіше ніж російську, а тим більше українську. Угорщина тут всюди: у прапорах на державних установах, у мові, у меню кав’ярень. Ця країна приймає досить активну участь у житті регіону, і не можу сказати, що мені це подобається після Криму і Донбасу. Залишається лише сподіватися, що цей сусід менш підступний, ніж північний.
Сам Ужгород – неймовірне поєднання архітектури середньовіччя, 19 сторіччя, міжвоєнного інтербелуму, рядянського суму та жлобського несмаку сучасності. Видно, що місто опромінювалось радянщиною менше за східні міста, ти бачиш досить непогані будиночки, що побудовані до середини 20 сторіччя – охайні, баз парканів, іноді навіть двоповерхові. Стоїш посеред вулиці цих “вілл”, закриваєш очі і думаєш, якби все було, аби не ця катастрофа.
Окрім неймовірних туристичних Ужгорода або Мукачева, регіон має ще одну “фішку” – найшвидше перетинання кордону у Європу. Все дуже просто: приїжджаєте у Чоп, у міжнародній касі залізничного вокзалу за 86 грн купуєте квиток на електричку до угорської Захоні. З Захоні безліч потягів типу інтерсіті до Будапешту або Дебрецена (звідки літає Візейр з квитками по 10 євро до Брюселю, наприклад). Паспорти і візи перевіряють протягом руху, все дуже-дуже швидко і зручно.
Перші асоціації: вино
Власні враження: угорці, роми
Куди завітати: в Ужгороді у замок
Що побачити: Замок, квартал будівель часів інтербелуму
Куди поїхати далі: Мукачеве, Берегове, Хуст, Чоп, Свалява, Рахів та на один з чисельніших фестивалів у нашому календарі
Що почитати у нас на сайті: все за тегом Закарпаття
Порада: спробуйте перетнути кордон Чоп-Захонь на потязі.
