Зимові мандри у нетуристичні міста максимально чесні. Вони не тішать ілюзіями і не залишають простору для сподівань. В них все справжнє: оголені стіни будівель не ховаються за зеленню, квітучі дерева та клумби не додають краси, а синє небо – кольору. А сонце якщо є – висвітлює кожен куток.
⠀
В цьому сенсі моя лютнева подорож до Житомира була не зовсім справжня: місто під снігом справляє особливе враження. Але – лише в цьому. В моєму опитуванні про житомирські стереотипи багато хто назвав Житомир сірим містом шкарпеток та совка. Не погоджуюся щодо першого. Колір Житомира не сірий, він бірюзовий. Від церкви з розписом петриківськими мотивами до підсвітки адмінбудівлі чи віконець у приватному секторі – цей колір домінує. Вже вдома подивилася логотип міста і зрозуміла – не здалось.
Урбаністика замість туристичних табличок
Неодноразово казала, що не кожне місто має бути цікавим пересічному туристу. А от зручним і гарним для мешканця – кожне. Житомир майже зміг. В ньому все ще дуже погано з туристичним житлом (селіться в Reikartz, друзі!), ТІЦ існує сам для себе, а сувенірні шкарпетки ми змогли придбати натурально по-знайомству. Але! Купа атмосферних крафтових закладів, гарне освітлення будівель та вулиць, пішохідна вулиця в центрі, парки та нова набережна біля Тетеріва. Притомна логістика областю громадським транспортом – це набагато важливіше за вказівники та пам’ятники.
⠀
А щодо радянської забудови… Я походжу з міста, яке було знищене у Другу Світову. У плануванні вулиць, у шматочках старих будівель я бачу тінь того стародавнього міста, що не пережило стару світобудову. Це водночас одне з найдавніших міст Україні (884 р.) і одне з найперспективніших в майбутньому, як на мене. Залізничний хаб, зручне для пішоходів та роверов, з невисокими будівлями та купою парків. В 1,5 годинах до Києва – це ідеальне місто для життя вже зараз. Якби я мала потребу чи бажання жити в центрі України, то безумовно обрала б саме Житомир.
А що в Житомирі по пам’ятках?
Ось чек-лист особистих порад “що відвідати у Житомирі“:
🐌 Вежа. Символ міста, а стане, сподіваюся, центром сучасних ініціатив, мистецтва, туризму. Заходьте на @vezha_zt і можливо вам пощастить потрапити всередину! 100% це можна зробити влітку 2021. 14 червня відбудеться (дай то ковід!) “Фестиваль веж” і, впевнена, це буде дещо особливе.
⠀
🐌 Пішохідна вулиця Михайлівська. Тут та поруч найсмачніші заклади, стильні та з історіями. Раджу Дім Трибеля, цукерню Теретенія, ресторацію Фамілія – навіть назви звучать як музика
⠀
🐌 Музей космонавтики. Відкриття часів СРСР вже не так вражають, але технічний інтерактивний музей та оригінальні речі варто побачити
⠀
🐌 Свято-Михайлівський собор. Мене підкорили розписи з петриківськими узорами, просто must see!
⠀
🐌 Замкова гора без замка, але з пам’ятним каменем та цікавинками навколо. Дорогою і костел побачите, і кілька старовинних церков, і краєзнавчий музей у бірюзовому будинку
⠀
🐌 Скелі та річка Тетерів. Взимку скеля Голова Чацького круто виглядає з оглядового майданчика біля монументу слави. А ще дамба! Потім через колоритний приватний сектор прогуляйтеся вдовж берега до Шодурівського парку
⠀
🐌 Пішохідний міст та реконструкція набережної – неймовірні! Влітку поруч ще станція човнів і катамаранів, приїду ще раз саме задля них в цьому місці
⠀
🐌 А ще: музеї Короленка та Корольова, літературний та art center Cnatyuk, монументальна мозаїка, численні стінописи та бірюзові будинки ❤️ Дуже радять потрапити у ремісничий двір, але до нашого приїзду його занесло снігами, отже – наступного разу
⠀
🐌 Навіть без авто можна непогано покататися областю, поїзди чи автобуси довезуть у іудейський Бердичів, до Коростишева з каньоном, Радомишля з замком, Коростеня з древлянським парком. Моя мрія – Кам’яне село ❤️
⠀
Зима, пандемія, важкі часи… Якщо людині хочеться жити та мандрувати – так і буде. Розповідайте світу про свої міста, люди. Крізь є, про що розповісти, ми перевіряли!
Ще для тих, хто хоче також продовжити мандрівку Житомирщиною – 3 наші маршрути:
«Путеводитель UA-TRAVELS»: Овруч-Коростень-Житомир-Коростышев