Наразі подорожі Україною популярні так, як не були, напевно, ніколи. Західна частина лишається для багатьох найпривабливішею та, окрім Львова, там є купа напрямків та об’єктів вартих відвідування.
Наприклад, подорож шляхами стародавнього Галича – до міста, що дале назву цілому регіону. Хоч зараз він вже не виглядає так велично, все ще може вас здивувати. Сучасний Галич побудований поблизу Галича давнього – колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, а пізніше центру галицької єпархії.
До нього зручно заїхати дорогою зі Львова до Івано-Франківська, або навпаки. В такому разі читайте статтю знизу вверх.
Якщо, все ж таки в’їхати до Галича зі сторони Львова, перша цікавинка, що приверне увагу – це металевий міст. Він був побудований на початку двадцятого віку, але досі виглядає масштабно, хоч і потребує свіжої фарби.
Краєвиди з мосту.
Караїми
Зупинку обов’язково варто зробити в єдиному в Україні музеї караїмської історії та культури. Вважається, що караїми прибули з Криму до Галича в ХIII столітті на запрошення короля Данила Романовича, а от причина цього вчинку досі залишається дискусійною для істориків.
Караїмська громада активно функціонувала в Галичі протягом семи століть, за часів австро-угорського правління вони навіть були урівняні в правах із християнами.
Радянська влада, звісно, не сприяла розвитку національних та релігійних меньшинств, тож спочатку було закрито, а пізніше зруйновано караїмський храм – кенасу. Членів діаспори в останній момент попередили про руйнацію, тож вони встигли врятувати деякі цінні речі, зокрема, вівтар, який пізніше переправили до караїмської кенаси в Євпаторії.
Ідея музею з’явилась в 90-их роках, створено його було у 2004 році, на жаль, ініціаторка та організаторка процессу Яніна Єшвович не дожила рік до цієї події.
Гугл карта позначає музей караїмської історії та культури у двох місцях, тож будьте пильні – правильна адреса: м. Галич, майдан Різдва, 33.
На жаль, музей не працює в вихідні дні, але за попередньої домовленості вас радо приймуть, телефон для зв’язку: +38 (03431) 2-31-05.
Прогулянка Галичем
Після музею доречно подивитись пам’ятник тому самому королю Данилу Романовичу, який був встановлений на 1100ту річницю міста. Історики вважають, що саме за його ініціативою з’явилась ця площа та довколишні торговельний квартали.
Потім можна піднятись на Галича гору та подивитись на залишки Галицького замку – колишньої оборонної споруди із п’ятьма баштами, трьома брамами та ровом. Він багато разів руйнувався ворогами та відбудовувався різними власниками, аж нарешті остаточно занепав після розбудови міста Станіславова та перенесення туди фортеці.
Наразі замок в стані руїни, але реставраційні роботи ще тривають. Сподіваємося побачити його в кращому стані, а поки можна насолодитись краєвидом сучасного міста, де за часів галицько-волинського князівства були розташовані пристань та торговельно-ремісничі квартали.
Далі логічним буде спуститись до церкви Різдва Христового, яка являється пам’яткою архітектури Галича. Точна дата її спорудження невідома, перші ж згадки про неї відносяться до 1550 року. На її території встановлений пам’ятник жертвам Талергофу – одного з перших концтаборів в Європі – за ініціативою настоятеля, якому вдалося повернутися звідти живим.
Також є макет давнього Галича в мініатюрі.
Оглянув основні пам’ятки міста можна вирушати до серця давнього Галича, що розташовано за адміністративними межами нинішнього міста, в селі Крилос.
Центр реабілітації диких тварин
А дорогою до нього завітати до національного галицького природного парку. Тут ви знайдете і музей природи, і центр реабілітації диких тварин, і навіть хатинку Баби-Яги.
Стародавній Крилос
Нарешті діставшись Крилоської гори, можна побачити фундамент Успенського собору, знайдений під час археологічної експедиції. Та макет, як він ймовірно міг би виглядати.
Судячи з обмірів фундаменту, проведеного науковцями, собор лише трохи поступався розмірами Софії Київській. На залишках його стіни була побудована невеличка каплиця святого Василія. Також поруч височить церква Успіння Пресвятої Богородиці. З оборонними спорудами, які з’явились після страшної татарської навали на ці місця.
Віруючи люди відвідують церкву, щоб побачити чудотворну ікону Божоїї Матері. А цінувальники архітектури та живопису знайдуть насолоду для очей як зовні, так і всередині споруди.
Трохи вище на горі, в колишніх Мітрополічих палатах розташований музей історії давнього Галича з великої експозицією археологічних пам’яток. Адже саме тут тривалий час була резиденція Галицьких митрополитів, а пізніше їх літня резиденція. Втративши статус столиці Галич ще довго залишався духовним центром регіону.
Нарешті, найвище місце Крилоського городища – Галичина могила. Це одинокий курган, який згадується в літописах ХІІІ століття. Знахідки археологів під час розкопок вказують на те, що це кенотаф. Тобто символічне поховання знатного воїна, який, можливо, загинув на чужині. Розташування ж кургану – над містом, ніби, оглядаючи його з висоти – навело багатьох істориків на думку, що це згадка про князя – засновника міста Галич.
На цьому огляд Галича можна вважати остаточно закінченим та вертатись на трасу. І прямувати на Івано-Франківськ, до якого лишилось всього 24 кілометри. Або ж завітати ще до музею народної архітектури та побуту Прикарпаття, що знаходиться зовсім поруч. Або відвідати ще декілька релігійних споруд та пам’яток – вибір за вами.
В будь якому разі, варто не ігнорувати цю місцевість та виділити день на знайомство з давнім містом.
