Дивних і загадкових місць в Україні вистачає. Одне з них знаходиться на Полтавщині, в заплаві звивистої ріки Сула, і зветься долина Рамайдан. Відмінність її від інших місць – майже цілковита невідомість.
Центром долини є село Хорошки (наголос на останньому складі). До нього 37 км на північний схід з Лубен. Тричі в день туди йде з автовокзалу рейсовий автобус. Дорога не з найкращих, проте само село заможне. Як-ніяк центр сільради.
Цивілізація в Хорошках є: велика школа, два магазини, амбулаторія, церква, є навіть інтернет. Тобто, нехай і край географії в розумінні містян, нехай глухомань, але люди там живуть і живуть непогано. Принаймні, покинутих хат значно менше, ніж, наприклад, у сусідніх Ломаках.
1.Церква
2. Амбулаторія
3. Воїнській меморіал
Долина Рамайдан – неофіційна назва. Її відкопала Світлана Знайко – місцевий активіст, популяризатор зеленого туризму і власниця садиби «Рамайдан» в Хорошках. Світлана тлумачить назву долини як «площа Сонця». Вона впевнена, що це потужне місце сили. Так і є. Енергетика долини відчувається.
4. Ось такий захід сонця на тлі розливу Сули. Чи не диво?
Тягнеться Рамайдан приблизно на 12 кілометрів вздовж ріки Сула: від мосту в селі Снітине на південний схід майже до села Лучка, що в Лохвицькому районі. Західною межею долини є високий берег Сули, східною – високі вали природнього походження. Вони домінують над оточуючою рівниною і замикають долину з півночі і півдня. Форма долини – сплющений овал подібний до яйця.
5. Вид на долину з Хорошків
Загадок Рамайдан має багато. Одна з них полягає у тому, що про Хорошки та підпорядковані їм села немає ніякої інформації, окрім кількості населення. Про Хорошки скрізь пишуть, що село відоме з 1865 року, тут знаходяться залишки панської садиби, і що тут знімали натурні сцени з відомого фільму «Весілля в Малинівці». Вказують, що садибу ще в 1848 р. придбав князь Щербатов, який володів нею до Жовтневого перевороту. Ось і майже все.
6. Так непривітно виглядає найстаріша частина села. Тут найбільше покинутих хат
В те, що Хорошки виникли в 19 столітті, складно повірити. Адже місця тут справді благодатні: багата рибою Сула, великі простори для пасовищ та косовиці, родюча земля, в лісах ще й понині водяться кабани, олені, лисиці, лосі, численні птахи. Місцеві кажуть, що природних дарів настільки багато, що долина не відчула Голодомору 1932-33 рр.
7. До речі, слід лося
На південь від села знаходиться Снітин – літописне місто, відоме з 988 року як Кснятин, опорний пункт Посульської оборонної лінії. На північ від долини – село Сенча. Також літописне містечко, також Посульської лінії, ровесник Снітина. Якісь поселення тут мали б бути як не в давньоруську пору, так при поляках точно.
Головна пам’ятка долини Рамайдан – рештки князівської садиби. Вона, повторюся, відома з 1848 року. Характер будівлі говорить про те, що вона набагато старша за офіційний вік. Принаймні численні підземні ходи, що за припущеннями, тягнуться аж до Мгарського монастиря (майже до Лубен!), практикувалися в будівництві подібних об’єктів до 17 століття.
8. Південний, західний, північний і східний фасади маєтку
Отже, садиба – не просто рядова панська резиденція. Її загадку ще належить розгадати. До революції нею володіли князі Щербатови, що виводять родовід з Рюріковічей. В 1954 р. будівлю пристосували під сільську школу. Коли відкрили сучасне приміщення для школи, садибу полишили.
9. Нутрощі садиби
Князівський маєток не значиться у реєстрі пам’яток, тому не охороняється законом. Немає в списках пам’яток навіть місцевої братської могили радянських солдат, хоча в інших селах району воїнські меморіали є історичними пам’ятками. Тому її швидко розтягнули місцеві і донедавна вона взагалі знаходилася на межі остаточної руйнації. Парк, що оточував садибу, змішався з лісом, інші будівлі маєтку – зруйновані.
10. Входи у підвали і підземелля
Дякуючи Світлані Знайко та її чоловіку (на жаль, він недавно помер), руйнацію садиби вдалося попередити. Подружжя, класичні містяни, оселилося в Хорошках 12 років тому. Кажуть, що шукали місце сили. І знайшли його в долині Рамайдан.
11. Ще раз загальний вигляд маєтку
Вони придбали садибу, розчистили від заростей, сміття, землі і почали поступово її відновлювати. Роботи дуже багато. Садиба й зараз ще виглядає руїною. Проте активістка з однодумцями (чомусь серед них немає місцевих) висаджує навколо садиби новий парк і продовжує збирати інформацію про село і долину Рамайдан.
12. Рештки будівель садиби
І ось загадка: що було з садибою з 1917 по 1954 рік? Ніяких даних. Вдалося дізнатися, що в долина привабила військових. Неподалік від Хорошків знаходилась військова частина. А заплава Сули використовувалася як полігон. Можливо, тут використовували якісь нові військові технології, в тому числі психотропні. Інакше, як пояснити, що місцеві не пам’ятають, що тут кілька десятиліть жили військові? Чи може на селянах випробували «стирання пам’яті», на кшталт того, як це робили у фільмі «Люди в чорному»?
13. Місток, що веде з зарослого панського парку на заплавні луки долини Сули
Якщо серйозно, усі архіви після згортання полігону або знищили, або вивезли під грифом «цілком таємно» у Москву. Дивно, що військові не залишили по себе слідів. Лише добротні мости (краще, ніж місток на фото), які явно недоречні на мілких протоках Сули.
Не садибою єдиною цікава долина Рамайдан. Є тут піраміди. Так-так! Не такі, як в Єгипті, а земляні. Вони розташовані на високому березі Сули. Врізані в круті пагорби, піраміди вгадуються по характерним терасам, що прикрашають грані схилів. Піраміди не мають вершини: схили з терасами вінчає плато.
14. Вид на усічені піраміди здалеку
Віднайшла це диво Світлана Знайко. Причому, тераси «проявилися» декілька років назад. Самі. Без допомоги людини. І не розмиваються при дощах та таненні снігів. Загадка? Безперечно. Неозброєним оком здалека (з села Ломаки) видно три піраміди. Дістатися до пірамід ми не змогли. Завадила повінь. В обхід пішки по сухому дуже далеко – десь 20 кілометрів.
15. Схили і тераси піраміди
Є в долині Рамайдан могила Лами. Не далай-лами, звісно. Але якогось волхва, що бродив світом у пошуках благодатної землі, та прийшов у Рамайдан. Колись тут проводилися земляні роботи (чи працювали археологи), і була розрита могила с двома кістяками, що трималися за руки. Це нібито і є той самий Лама з дружиною. Зараз це місце цікаве аномальними соснами. Дерева ростуть у «відьминому колі» і вигинаються від його центру. А скільки в долині чудернацьких дерев, що нагадують застиглих велетнів або толкінівських ентів!
16. Могила Лами
17. Аномальні сосни
18. Це часом не ент – пастир дерев?
19. Ось такий портал
Заплава Сули – ще одна цікава місцина Рамайдану. Там Світлана знайшла кола на землі невідомого походження. Їх дуже багато, десятки. Дуже схожі на ті кола, які езотерики називають патогенними зонами. Сюди приїжджали люди, які відчувають енергетику подібних об’єктів. Визнавали: так, дійсно, великі енергетичні потоки в колах існують. Що це: сліди приземлення інопланетних космічних човників, якісь військові експерименти?
20. Ті самі кола
До речі, гості долини якось виміряли рівень радіації в долині. Він виявився нижче за звичайні показники. Це ще один доказ винятковості долини Рамайдан. Непересічне місце.
21. Скупчення кіл
В Хорошках є де зупинитися. Світлана Знайко живе в старій будівлі, що колись була частиною князівського маєтку. Разом з чоловіком вони її відновили і створили садибу «Рамайдан» – осередок зеленого туризму в долині. Господиня займається вивченням і популяризацією долини. До неї навіть завітали з каналу UA:Перший знімати сюжет про піраміди для проекту «Перший на селі» (кому цікаво – дивиться у двадцять четвертому випуску).
22. Пані Світлана – відкривач долини Рамайдан
23. Власне, садиба зеленого туризму «Рамайдан»
24. Коло для медитації
Коло людей, що знають про Рамайдан, шириться. В цій прекрасній місцевості є, на що подивитися. Таємниці історії, загадки пірамід і кіл на землі, велична і прекрасна природа, неповторна енергетика. Назви Рамайдан немає на мапах, але вона назавжди закарбована в серцях тих, хто хоча б раз відвідав цю таємничу місцевість у пошуках вражень.