Куди поїхати в Україні: площа Ринок у Львові, Дерибасівська в Одесі, Лавра у Києві, Софіївка в Умані, Чорнобиль. Це все – візитівка України, вшановані, важливі та стандартні місця для подорожей. А якщо пошукати щось менш популярне, але не менш важливе? Ми накопичили величезний досвід мандрівок країною і дуже хочемо поділитися ним з вами. Автори UA-Travels зібрали для вас топ-25 найкращих (на нашу думку) місць в Україні і дуже радять з’їздити туди, якщо стандартну туристичну програму країною ви вже опанували. І якщо не опанували – теж дуже радимо:) Що ж, поїхали!
Наталя Михальченко, історик-релігіознавець, фотограф, блогер
1. Херсонщина, солончак на Сиваші
Степ Асканії-Нова, Азовське море з Арабатки, заповідний острів Бирючий, солончак і термальні джерела на Сиваші й Олешківська пустеля: все в окремо взятій області. Більш докладно читайте тут.
2. Львівщина, Стільське городище
Місцевість, яку називають Придністровською Хоббітанією, або Хоббітоном, знаходиться неподалік міста Миколаєва на Львівщині. Про поселення від неандертальців до білих хорватів читайте докладніше тут.
3. Музей “Машини часу” у Дніпрі
Приватна колекція, яка перетворилася у дещо більше. Найунікальніший технологічний музей Дніпра, рекомендовано містянам та гостям, іноземним також. Машини у чудовому стані, ретельно підібрані ретро-речі минулого сторіччя та сувенірна крамничка з оригіналами.
4. Кар’єр Південний у Кривому Розі, Дніпровщина
Індустріальний туризм – це досить новий для України напрямок, орієнтований, здебільшого, на іноземців і, може, дітей. Бо, чомусь, відправити школяра на екскурсію “подивитися, де роблять струм” або “як працює завод” – це нормальна практика, а дорослого – дииивно. Модно жахатися страшної екології Кривбасу, вирубання карпатських лісів, львівського сміття, бурштинових боліт Волині. Але щоб не виглядати (а головне – не бути) невігласом, треба цікавитися не лише новинами, але й механізмами, сучасним станом, розвитком та перспективами усіх цих явищ. І найнаочніше і найцікавіше робити це у мандрівці.
5. Дендропарк голландських тюльпанів у Кропивницькому
Кропивницький – місто-сюрприз з прекрасною провінційною архітектурою 19 сторіччя, від класицизму до модерну, Одеса у мініатюрі і без моря, натомість з дендропарком, який прославився останнім часом унікальною для України і багатьох інших європейських країн колекцією тюльпанів.
6. Єврейський кіркут у Старому Самборі
Некропольний туризм — напевно, найбільш розвинутий та “звичний” напрямок з “темного” туризму. Багатьом туристам цікаво відвідувати місця поховання відомих людей, а історичні кладовища з часом набувають цінності як музеї сакральної скульптури й архітектури. Крім цього, Україну відвідує багато іноземців, чиї рідні тут жили, загинули, поховані.
Татьяна Кабакова, фотограф, веб-дизайнер, человек и пароход 🙂
7. Вилкове, Одеська область
Це місце точно не схоже на жодну туристичну місцевість країни. Тутешній спосіб життя, незвичні водяні вулиці, річкова їжа та й взагалі поєднання багатонаціональної Бессарабії з дунайським вільним духом гарантують вам розрив всіх туристичних шаблонів. Краще їхати весною, коли більше води і річки-вулиці не пересихають. Варто спробувати рибну юшку та взяти екскурсію у місцевих, бо самостійно мало чого побачите. Про Вилкове та і всю Бессарабію взагалі можна почитати тут
8. Холодний Яр, Черкаська область
На мою думку, Холодний Яр – українське місце сили. Реліктовий ліс, скіфські кургани, давні городища, Холодноярська Січ, гайдамацька коліївщина, Холодноярська республіка, партизанська боротьба Другої світової (як УПА, так і радянського опору) – майже вся історія України на невеличкому клаптику землі у серці країни. У Холодний Яр краще їхати навесні під час цвітіння підсніжників, або влітку автівкою у будь-який будній день, щоб спокійно насолодитися містичним темним прохолодним лісом. Моя порада – проїхати весь Холодний Яр від траси на Черкаси до кордону між Черкаською та Кіровоградською областями, від широкого Дніпра через загадковий ліс до степових майже незнаних краєвидів Кіровоградщини. І зупиніться біля Монастирського ставка. Почитати про Холодний Яр можна тут.
9. Чернігів, дерев’яна архітектура приватного сектору
Ми всі знаємо Чернігів як давньоруське місто з величними церквами та дитинцем. Але він може здивувати нас з іншої, малознаної досі сторони – дерев’яне зодчество приватного сектору. Варто тільки зійти з перевірених маршрутів, зануритися у вузенькі квітучі вулички і от ви вже гуляєте серед неймовірних тендітних дерев’яних наличників, дверей, ґанків, парканів. Дуже раджу робити це у травні, особливого шарму додадуть сади та квіти. Почитати про цей маршрут можна тут і тут.
10. Кримська астрономічна обсерваторія, АР Крим
Звісно, Крим чарівний весь, але одне місце запало мені в душу – астрономічна обсерваторія у самому серці Кримських гір. Одне з найспокійніших, найтихіших і найтемніших місць на Землі, майже поруч із зірками. І хоча зараз я не маю можливості туди поїхати, але вірю, що всі ми ще порахуємо зорі у Науковому, подивимось на величезні телескопи, погуляємо лісами і горами навколо них.
11. Маріуполь, Донецька область
Маріуполь – старе купецьке місто, промисловий радянський гігант, а зараз – східний форпост української незалежності. На мою думку – найцікавіше місто Донецької області. Поєднання старих вуличок торгового портового міста з монструозними промисловими пейзажами, степу і моря, а також новітньої історії боротьби за українську незалежність – чи цього не досить, щоб витратити 19 годин на потяг? Якщо вам не досить, то, думаю, той факт, що цьогорічний Гоголь-фест пройде у Маріуполі, вас все ж змусить купити квиток:) А поки подивіться на наш купецький Маріуполь
12. Харківський конструктивізм і не тільки
Найкраще з конструктивізму в країні дісталося Харкову: Держпром, поштамт, забудова навколо ХТЗ і ще до десятка визначних споруд і до сотні менш визначних, виконаних у цьому архітектурному стилі. Навряд чи яке місто країни може конкурувати з Харковом за звання столиці конструктивізму. Але не конструктивізмом єдиним: дореволюційна промислова і житлова забудова, крихітні вулички й дворики, що досі зберігають дух того самого промислового слобожанського мегаполісу, сталінський ампір та сучасна архітектура – за цим всім можна їхати до Харкова. На харківську архітектуру можна подивитися тут, прочитати докладніше про дореволюційну забудову тут, а прогулятися затишними двориками тут.
Артур Біберін, мандрівник, мисливець за скарбами і дешевими залізничними квитками
13. Дивокрай: незабутні пригоди Золотою Підковою Львівщини
Мабуть, кожен хоч раз в житті заздрив головному персонажу книги Льюїса Керолла.
Провалитися в кролячу нору і відкрити для себе Дивокрай? Чому б і ні. Втім, незабутні пригоди можна влаштувати собі і на цьому світі. Більше того – це можливо навіть не покидаючи країни.
«Золота Підкова» – доволі відомий маршрут замками Львівщини. Тим не менш, якщо скористатися певними рекомендаціями, стандартну туристичну поїздку можна перетворити у справжню незабутню подорож.
Отже, мої поради:
- Їдьте власним ходом. На машині, автобусі, стопом або пішки – «відчуйте» дорогу, зупиняйтесь у незапланованих місцях.
- Включіть у список не тільки замок в Олесько, Підгірцях та Золочеві, але не забудьте й про Старе Село, Свірж та Поморяни.
- Штурмуйте фортеці, як справжній воїн. Навіть у вихідний день можна потрапити крізь зачинені двері. Завжди можна спробувати підключити дипломатію. У разі невдачі – не засмучуйтесь. Колись нам не вдалося потрапити всередину твердині в Підгірцях. А вже через рік пощастило відвідати виставку «Скарби Підгорецького замку» у Львові. Ми побачили більше, ніж могли побачити в той день в Підгірцях.
Юлія Соколова, редактор, досвідчений диванний експерт
14. Кам’яна могила, Запорізька область
Фото Pavel dp
15. Старі вулички Чернівців
Звісно, перлиною Чернівців є будівля університету (колишній будинок митрополитів), яка входить до переліку об’єктів ЮНЕСКО в Україні. Але і саме місто здивує пересічного українця – повністю збережена забудова 19 – початку 20 сторіччя зустрічається у нас дуже нечасто. Органічне поєднання стилів різних часів, невелика кількість вивісок та реклами (у порівнянні з іншими містами), нечисельні туристи – Чернівці ідеальне місто для усамітнених прогулянок.
Наталія Барбір, бренд-менеджер, культуролог та копірайтер
16. Крокуси на Драгобраті
Крокус або Шафран Гейфеля – один з першоцвітів, любить зростати на височині. Занесений до Червоної книги України. На Драгобраті може з’являтися ще серед снігу, на фоні засніжених вершин фіолетові квіти виглядають неймовірно.
17. Хата-гражда на Верховині
Гражда – гуцульська садиба, комплекс господарчих та жилих будівель, які оточують внутрішнє подвір’я. Цю гражду використовували для зйомок культових “Тіней забутих предків”, а ще раніше у ній зупинялися Іван Франко, Михайло Коцюбинський та Володимир Гнатюк. Довгий час хата стояла порожньою, але зараз відбудована і є музеєм. Що ще можна подивитися на Верховині – читайте тут.
18. Свірж, Львівська область
Замок у Свіржі – перлина маршруту замками Львівщини. По-перше, тут погана дорога нарешті стає кращою, по-друге, замок розташований на березі мальовничого озера і якщо ви втомилися, саме тут можна влаштувати пікнік. А якщо ні – все одно дуже приємно посидіти біля води, потім прогулятися зеленими пагорбами. Наш маршрут замками Львівщини тут.
19. Будинок військових інвалідів, Львів
Архітектурний шедевр, Львівський Гоґвортс, що захований від сторонніх очей, бо зараз є Університетом безпеки життєдіяльності. Насправді, потрапити на територію цілком можливо, наприклад, ми це робили. Споруду у формах романської фортеці побудовано в 1855-1863 архітектором Теофілом Хансеном, роботами керував архітектор Едуард Каллер. Вона непогано збереглась до наших часів, хоча, звичайно, зазнала змін у воєнні та радянські роки.
20. Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри, Брюховичі
Михайло Дзиндра – майстер української модерної скульптури, емігрував закордон у 1944 році, але повернувся в Україну в 1991 році. Всі скульптури виконані за допомогою двох речей — будівельної сітки та цементу.
Дмитро Деркаченко
21. Більське городище (Котелевський район, Полтавщина)
Археологічна перлина знаходиться у селі Більськ на високому правому березі Ворскли. Це колишній культурний, торгівельний та політичний центр скифів і будинів – легендарне місто Гелон. Вважається, що тут бував сам «батько історії» Геродот. Принаймні, він згадував це величне місто. Тепер від Гелона залишилися лише вали та три городища. Але вражають масштаби: загальна довжина валів близько 34 кілометра. Більське городище – не тільки археологічна пам’ятка, але й цікава місцина, пов’язана із козаками, філософом Григорієм Сковородою, партизаном Сидором Ковпаком.
22. Яблуня-колонія (Кролевець, Сумщина)
Фото К.С. Павляк
23. Тустань (Урич, Львівська область)
Скельний комплекс із останців, складений із пісковиків, своїм виглядом нагадує замок. Не дивно, що люди скористалися цією схожістю і створили на її основі укріплення, що потім перетворився на величну фортецю і митницю на соляному шляху. Тустань, збудована галицькими князями, існувала до 16 століття. Скали Тустані досі вражають довершеністю форм, вони є частиною історико-культурного заповідника. В нього також входять музей фортеці у селі Урич та найближчі до давньої фортеці скали-останці.
24. Вервольф (Стрижавка, Вінниччина)
Пам’ятка періоду німецької окупації часів Другої Світової війни розташована в містечку Стрижавка, на північ від Вінниці. «Вервольф» планувався як ставка Гітлера і був міні-копією його головної ставки «Вольфшанце» у Східній Пруссії. Сам Гітлер бував тут тричі. Ставка складалася з надземної частини (декількох десятків дерев’яних споруд) та підземної: трьох бомбосховищ, одне з яких призначений особисто для Гітлера. «Вервольф» знищений німцями в 1944 році під час відступу, а за радянських часів інформація про це місце була таємною. Й досі «Вервольф», від якого залишилися великі залізобетонні брили, є малодослідженим об’єктом. Почитати про “Вервольф” та інші пам’ятки Вінничини можна тут.
25. Поле Полтавської битви (Полтава)
За часів незалежності відбувається переосмислення значення Полтавської битви в історії України, проте саме поле битви є одним із найбільш відомих туристичних об’єктів Полтави незалежно від історичного трактування цієї події. Історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» складається із декількох редутів, музею, кількох пам’ятних знаків, Сампсонівської церкви, що збудована по заповіту Петра І. Деякі пам’ятки розташовані за межами основної локації заповідника. Зокрема, монумент Слави у самісінькому центрі Полтави (на честь 100-річчя битви), що є символом міста, або пам’ятник захисникам Полтавської фортеці в історичному центрі.
