Авторський маршрут сонячною Бесарабією

бесарабія copy

Українська Бесарабія – це такий величезний шматок території України, доїхати до якого можна тільки однією дорогою (через Затоку). Край винограду, вина та сиру: багатонаціональний і мультикультурний, сонячний та привітний. Тут багато років без жодних конфліктів проживають українці, болгари, росіяни, молдовани, гагаузи, румуни, ліповани, роми, євреї, татари та багато інших національностей з різним віросповіданням – неймовірна суміш культурних, гастрономічних та історичних традицій.

Бессарабія (також Бесарабія, Басарабія, рум. Basarabia) — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю та Чорним морем. Більша частина Бессарабії розміщена на території сучасної Молдови. Землі на крайній півночі (Кельменецький, Новоселицький (частково), Сокирянський та Хотинський райони Чернівецької області) та півдні Бессарабії (південна частина Одеської області) належать Україні. Назва «Бессарабія», або «Цара бессарабська», тобто «земля Бессараба» відома з кінця XV — початку XVI століть.

IMG_4489

Головна проблема української Бесарабії – дороги. Їх немає. Взагалі. Від слова “зовсім”. Якщо ви вважаєте, що, наприклад, у Черкаській області погані дороги, то ні, не погані. Одного разу ми їхали 80 км 4 години. І ми не знаємо, що з цим робити. Позашляховик не дуже допоможе. БТР можливо. У Вілково, наприклад, всі зірки дістаються гелікоптерами. Цю проблему зараз намагаються вирішити (увесь цей піар навколо Одеса-Рені), але здається деякі шляхи простіше побудувати наново, ніж ремонтувати.

Друга не менш важлива проблема – в’їзд до регіону можливий тільки через одну трасу (через Затоку). До того ж іноді на ній розводять міст, і десятки і сотні автівок застягають довгих корках. Такою ж чарівною силою володіє Затока у курортний сезон у п’ятницю ввечері. Тому вирушати туди слід або ретельно обирайте час, коли будете їхати.

З житлом та готелями не дуже добре. Багато приватних та не дуже дорогих готелів ближче до румунського кордону (Ізмаїл, Рені). Є багато баз біля Вілково та Приморську, але всі вони можуть бути зайняті у курортний сезон. У Білгород-Дністровському все ще гірше. З житлом краще вирішити всі питання раніше.

На громадський транспорт краще не розраховувати, бо цими дорогами можна буде їхати вічно. Залізниця присутня (Ізмаїл-Одеса, наприклад), але це дууууже повільно.

Тож вирушаємо у подорож Білгород-Дністровський – Вілково – Ізмаїл – Білгород-Дністровський – Одеса

1. Білгород-Дністровський 46°11’55.55”N, 30°21’0.01”E

Краще зробити це місто першим пунктом для ночівлі, щоб зранку їхати до Вілково. Ще можна зупинитися у Одесі (там варіантів для ночівля більше, але і дорожче). У Білгороді-Дністровському краще зупинитися на зворотньому шляху, саме місто не дуже комфортне та дуже схоже на всі інші південні міста країни.

IMG_4631

2. Вілкове 45°23′57″ пн. ш. 29°35′37″ сх. д.

Я не знаю з чого почати:) Напевно з того, що це місце – маст сі для кожного українця. Все це дуже незвично і незвичайно: місце, місто, люди, спосіб життя, ритм життя, вулиці, транспорт, мова, культура, релігія.

IMG_4540

Що хочеться сказати одразу – Вілкове – то ніяка не Венеція. Називати Вілкове Венецією – то ображати і Венецію, і Вілкове. До того як ми приїхали туди, ми не уявляли, що насправді побачимо. Бо жодне фото не відтворює дійсності.

Вілкове – місто розташоване на березі та на островах дельти Дунаю. Основне заняття населення – рибальство на сільське господарство. Національний склад – ліповани та українці. Ліповани – то є старовіри, однак більшість з них вже не дотримується всіх канонів.

Untitled-1

Взагалі, можна розповідати багато чого, але жоден зі звітів, та жодна з фотографій не переконала мене, що Вілкове – дуже унікальне та варте уваги місце. Приїжджайте, візьміть довготривалу екскурсію та насолоджуйтесь розповіддю про місто та величними краєвидами Дунаю. Потім ще самостійно прогуляйтеся по вулицях-каналах. Кафе майже немає, ті що є, готують страви до 40-60 хвилин, майте на увазі. До речі, не забудьте про місцеве вино Новак, яке роблять тільки тут. І, звісно, відвідувати Вілкове краще навесні, наприклад, під час травневих свят. До речі, можливо є сенс залишитися тут на ніч, а вже з ранку поїхати до Ізмаїлу.

Untitled-2

2. Ізмаїл 45°21′36″ пн. ш. 28°48′45″ сх. д.

IMG_4611

Наша порада не їхати з Вілкове на Ізмаїл прямою дорогою через Кілію. Ніколи. Нізащо. Краще повернутися і через Десантне-Шевченкове-Камышовку-Кислицу.

До Ізмаїлу ви приїдете або пізно ввечері (якщо залишите Вілкове ввечері), або у першій половині дня. Ізмаїл останнім часом з’являється у негативних новинах і має недобру славу. Але ми були вражені чистотою, охайністі та благоустрієм міста. Після засмічченого Києва та неохайного Білгород-Дністровського Ізмаїл виглядав майже ідеально: тротуари, зупинки, відреставровані старі будинки, чистий пляж та територія навколо нього, музеї та парки. Вночі місто дуже непогано освітлюється, зараз ремонтується річковий вокзал (кажуть, що є міжнародні рейси, але ми не знайшли інформації).

Untitled-3

Ще ми побували у діорамі “Штурм Ізмаїлу” 45°20’21.28”N, 28°48’24.77”E – це про те, як Російська Імперія з Осьманською за Ізмаїльську фортецю побилася. Та відбила її у турків. Про це була намальована діорама, взагалі, нудна розповідь, як і у будь-якому іншому радянському музеї. І, взагалі, зараз це імперський російський пафос не доречний, можна хоча б текст переписати. А територія навколо пречудова, мечеть (де розташований музей) – єдине, що лишилося від Ізмаїльської фортеці, яку зруйнували росіяни через поразку у іншій війні.

IMG_4600

На Ізмаїл можна витратити десь півдня, а потім вирушити до заводу вина “Колоніст”

3. Вінзавод “Колоніст” 45°33’14.88”N, 28°39’29.03”E

IMG_4616

На жаль, без попереднього дзвоника та замовлення екскурсії у вихідний відвідувати завод не можна (тобто нам і не вдалося). Але ми вам його радимо, бо масово українські вина пити неможливо, а ось на виробництві вони раптом стають смачними та вишуканими. Щоб не потрапити у таку саму ситуацію, як ми, краще передзвоніть за номерами тут

4. Білгород-Дністровський 46°11’55.55”N, 30°21’0.01”E

Скоріш за все у Білгород-Дністровський ви приїдете вже під вечір. Тому краще відпочивайте від дороги (або скатайтеся у Затоку), а вивчення міста почніть з ранку. Саме місто дуже резонує з охайним Ізмаїлом, хоча Ізмаїл не має величезного бонуса у вигляді найбільшої в країні фортеці (проте має відповідального мера;) та статусу найдавнішого беспреривно існуючого міста на території України. Схоже на більшість південних міст України: дворики як у Одесі, віноград як у Приазов’ї, будинки як у Миколаєві та інші артефакти українського півдня

Untitled-4

Ми завітали у маленький краєзнавчий 46°11’38.11”N, 30°21’11.19”E, побачили будинок, де зупинявся Пушкін 46°11’43.58”N, 30°21’30.02”E, а там пішли до Олександрівських казарм 46°11’39.05”N, 30°21’41.4”E

Олександрівськи казарми були побудовані у 19 ст і до 1997 року використовувалися за призначенням – як казарми та приміщення для воїнської частини. Зараз покинуті армією повільно руйнуються:(

Untitled-5

Ще поблизу можна побачити скифську могилу 46°10’57.85”N, 30°22’11.76”E, армянську церкву 46°11’53”N, 30°21’20”E та грецьку церкву 46°10’19.31”N, 30°22’29.71”E (режим роботи дивний, але краєвид шикарний)

Untitled-6

Але найголовніше, що можна побачити у Білгород-Дністровському, те, за що можна пробачити місту його неохайність – то Аккерманська фортеця 46°12’2”N, 30°20’59”E – найбільша в Україні. Дивовижно збереглася пам’ятка.

IMG_4730

Достеменно невідомо, коли було закладено Білгород-Дністровську фортецю. Нині її засновниками більшість істориків вважають генуезців, що прийшли у Причорномор’я в ХІІІ столітті. Фортеця будувалася на залишках грецького міста Тіра. Існувало воно до IV століття. wikipedia

Untitled-7

Фортецею можна гуляти багато годин: ходити по стінах, стріляти з лука, битися на мечах, просто лежати посеред середньовічного подвір’я, послухати гіда, посидіти на фортифікаційних стінах, дивитися на лиман. А якщо всі програму мінімум виконано, то можна поїхати у Затоку знов на пляж.

5. Затока 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д.

Ми, взагалі, дуже не любимо Затоку, але якщо від’їхати на багато кілометрів вздовж берега, або просто приїхати не у сезон – то це чудове місце. Якщо все ж таки не маєте бажання лежати на пляжі, то заїдьте до винзаводу “Шабо” 46°8’34.57”N, 30°22’25.74”E. Екскурсія територією варта того, а якщо без екскурсії, то у магазині можна просто купити пляшку вина (яке буде зовсім не схоже на те, що ви купите у звичайному магазині)

Вже можна повертатися до дому, але якщо ще є час, то завітайте у Одесу (там є багато чого подивитися) або Чорономорськ (кажуть, що там теж дуже відповідальний мер).

На цьому наша подорож закінчилася. Хочеться відмітити, що попри віддаленість, цей регіон дуже вартий уваги (правда, як і всі інші регіони країни:) Саме на прикладі Бесарабії можна побачити, як живуть десятки різних за культурою, релігією та способом життя національностей, але не мають жодних конфліктів, бо немає того, кому це конфлікт вигідний і хто готовий його постійно підігрівати.

Дякуємо за Васі, Олені та їхнім друзям та родичам за піклування та гостинність.

Авторський маршрут сонячною Бесарабією обновлено: Січень 26, 2017 автором: Кабакова Т.

One thought on “Авторський маршрут сонячною Бесарабією

  1. У Вилково дійсно варто залишитися на ніч, або навіть на два дні. Ми навесні не лише вниз по Дунаю ходимо, але й вгору, на Єрмаків острів. А в жовтні триденну подорож плануємо, щоб по максимуму все побачити, адже зазвичай мимо проходить, якщо тільки на день приїхати.
    А дорога через затоку не єдина, краще через Маяки їхати.

Напишіть відгук