Що робить пересічний українець, коли душа просить подорожі та позитивних вражень? Їде до Львова, так! А що робити львів’янам? Вони ж вже тут, а подорожувати по замкам та Карпатам – та вже скільки там були та ще й друзів возили! Звичайно, вони мають свої маленькі таємниці на такий випадок. Одну з них мені не дуже страшно відкрити, бо звичайний турист з іншого міста малоймовірно вийде за межі площі Ринка. А іншім буде варто дізнатися про таке чудове містечко, як Чотові скелі біля південної околиці села Лисиничі в межах Винниківського лісопарку.
Дорога сама дуже приємна, хоча й до гори, але ж ми нікуди не поспішаємо? Тож 20-30 хвилин повільної ходи – і ось це місце.
Скеля або група скель не висока, 20 метрів, підказує нам Вікі. Але це справжня скеля, яку цікаво “штурманути” і звичайною тропкою (їх є і не одна), і як справжньому альпіністу. Останні там регулярно тренуються, стоять базовим табором та взагалі виглядають як аборигени місця. У гарному сенсі – табір охайний та взагалі ліс біля скель не засмічений та гуляти приємно.
Печер у скелях нажаль немає, але є легенди. А як же без легенд місту з такою назвою!
Насправді Чортові скелі називають Чотові скелі (або Чотова скеля). Он як! Кажуть, наприклад, що по легенді чорт ніс цю скелю, щоб знищити християнський храм Святого Юра у Львові. Так чорти зі скалою летіли аж от коли були на півдорозі між Винниками і Львовом півні заспівали, а на Ратуші бамкнув дзиґар. Враз уся сила, яка в чортів була, змаліла, скеля вислизнула з рук і гугупнула серед лісу на пагорбі. Там вона і досі стоїть. А коли уважно придивитися, то можна помітити сліди чортячих пазурів.
Насправді назва має історичне підґрунтя та пов’язана зі словом чоти (чати, чатувати, стояти на чатах) і свідчить про давнє призначення скель як сторожового поста на східних підступах до Львова.
Відомою є також легенда про дракона, який тут оселився та – ну як завжди дракон! – щомісяця вимагав, щоб йому приводили молоду панну, яку він поїдав. Але далі було цікавіше, ніж завжди у сюжеті “один лицар таки вбив змія та врятував кохану”: галицький молодий мисливець замість своєї нареченої прийшов до дракона у дівочому одязі, заголивши вуса. Коли дракон простягнув пазурі, щоб з’їсти свою чергову жертву, перебраний хлопець несподівано відрубав йому голову мечем. Ось такий молодець!
Ну і найулюбленіша моя легенда – про скарб. Там ще краще, ніж у Острові Скарбів, бо про Львів. Зловили якось відомого розбійника Федька, судили та привели до страти на площу Ринок. Дуже чекав Федько, що товариши його врятують, але більшість з них стража порубала, меншість – сховалась у лісах. Як зрозумів він це, то зійшов вже с катом під шибеницю та вигукнув: ” Гей, люди! Біля Чортової скелі під смерекою закопав я золоті і срібні гроші! Сховані вони в залізній скрині, а ото ключ від неї”. Із тими словами скинув з шиї металевого хреста і простягнув на руці. Кат щойно зараз помітив, що хрест має зазублини, такі, як у ключі. А Федько змахнув правицею і ключ полетів людям під ноги. Може б хтось і підняв, але в одну мить невідь звідки об’явився чорний пес, схопив ключа і, доки хто отямився, зник безслідно.
Ось карти як добратись на Чортові Скелі і один з можливих маршрутів, але ми пропонуємо піднятися до місця зі села Лисиничів або з автодороги Львів — Винники (від зупинки «Винниківське озеро», близько 2 км). Головне йти весь час догори, а лісові стежки виведуть до скель.
