1. Селфі-палка
І зовсім не для селфі. Для мене дуже важливі стріт-фото, ті, які можна миттєво відправити у твитер або інстаграм, з якими можна робити live-репортажі або вести трансляцію у соцмережах. І хоча зі мною завжди є моя Велика Чорна Камера, але на неї я фотографую у raw, а обробка вимагає часу та натхнення, та й немає ніякого сенсу фотографувати у raw песиків, об’яви або обшарпані забори. З плюсів ще: непомітність (бо кому цікавий той турист, най собі фотографує), можливість зробити фото з іншого ракурсу (наприклад згори, через паркан, тощо), зручність (не треба кожен раз перемикатися на фото у телефоні, а взимку не потрібно для фотографування знімати рукавички – це фантастична ергономіка). З мінусів – дуже швидко сідає батарейка. Але з цим може впоратися наступний девайс.
2. Power-bank
Незамінна річ, коли для нормального існування потрібен планшет, смартфон, годинник, плеєр, а ти у лісі:) До цього розділу також можна віднести: різні типи дата-кабелів (бо вас багато, а він один), мережевий фільтр (бо часто розеток у номері/квартирі лише 1-2, а вас знову ж таки багато) та виделки-перехідники з usb на звичайну електромережу.
3. Дуже ширококутний об’єктив та полярізаційний фільтр
Це не мій об’єктив, а просто картинка для привернення уваги:)
Після появи у моєму житті об’єктиву на 12-24 градусів я більше нічого не беру з собою у мандрівки з фотоапаратури. В нього влазить геть усе, навіть кам’яниці на вузьких вуличках у середньовічних містах. А полярік – це те, що робить фото неймовірно насиченими та яскравими, дозволяє витягнути хмарне небо з сірої мряки, а за наявності поодиноких хмаринок додати неймовірної блакиті та контрасту.
4. Зручне взуття
Це не мої чоботи, а просто картинка для привернення уваги:)
Ніяких підборів, балєток, міських чобіт, кед і тп. Тільки те, у чому можна пройти 20 км і не вмерти. Зручність встановлюється емпирично за допомогою довгих прогулянок містом, наприклад.
5. Термос з імбірним чаєм
Це не мій термос, а просто картинка для привернення уваги:)
Термос бажано мати зі скляною колбою, бо мені ще не зустрічався нормальний сучасний металевий термос, який би тримав температуру. Я маю пластмасовий ще з радянських часів. Імбірний чай довів свою ефективність ще під час зими 2014, тож з того часу він є незмінним супутником мандрівників, які подорожують разом зі мною:)
Можна за день пройти 20 км в тапочках і не вмерти – перевірено:)
Можна й на підборах, питання – навіщо 😉