Не була у Харкові майже 10 років, а тут видалася нагода відвідати його, та ще й першого січня. Відмовитися неможливо, бо чи є ще у році день, коли вулиці не перевантажені автівками та людьми.
За 10 років, здається, у Харкові небагато що змінилося, але зараз не хочеться критики, зараз хочеться милуватися харківською архітектурою. Такої у країні більше немає, справді, бо місто отримало поштовх до розвитку та гроші у 20-30 роки: конструктивізм і, особливо, ар-деко, якого майже не зустрінеш у інших містах країни, тут майже на кожному кроці. Харків – це таке українське Чикаго, яке планувало стати містом соціалістичного щасливого майбутнього. Дуже жалкую, що було так мало часу і вже планую подорож на теплу пору року і більшу кількість днів. Тому, сподіваюсь, репортаж про Харків не останній на цьому сайті.
Міськрада, остаточного вигляду набула у 1950-ті
Житловий будинок під шпилем, 1954
Собор Покрова Пресвятої Богородиці, 1689 р.
Колишній “Селянський дім”, 1912 р.
І просто модерн
Колишній прибутковий будинок, 1912 р
Будинок колишньої мануфактури Кулаковського, початок XX ст
Будинок ліворуч 1910-ті
Прибутковий будинок Селіванова, 1907
Будинок колишньої мануфактури “Зильберман та сини”, 1910-ті рр
Всі головні собори міста належать до московського патріархату, у одній з них ми навіть бачили ікону Миколая І та портрет Гундяєва.
Успенський собор
Дзвіниця успенського собору (1821 – 1833 рр.)
Благовіщенський собор, 1901 г.
Харківська архітектура справді могла б бути фішкою міста, за якою б їхали туристи з усього світу, бо саме тут втілювалися (або планувалися) ідеї соціалістичного міста майбутнього. Ось, наприклад, гуртожиток “титанік” – один з багатьох будинків нереалізованого плану заводського соціалістичного містечка навколо ХТЗ (сподіваюся, ще розповім вам про це грандіозний монструозний задум)
Сподіваюсь, що влада міста зверне увагу на такий крутий туристичний потенціал, а поки треба фіксувати всю цю унікальну суміш промислової, класичної, радянської, модернової, української автентичної та ще десятки видів архітектур.
Але не змішувати, як тут;)