Маршрут одноденної або дводенної подорожі на північ від Львова: Великі Мости – Белз – Сокаль – Червоноград – Жовква.
Досить легкій для автомобілістів, але такий, що реалізується непогано й суспільним транспортом за виключенням Белза, а ось виключати з подорожі Белз ми не радимо – це справжня перлина Львівщини. Тому власне авто або Блаблакар вам у допомогу – та вирушаймо у подорож. Дорога зараз дуже гарна та легка, навіть там, де це не траса на кордон з Польшею. Але стомитися доведеться – вас чекає на багато вражень!
1. Великі Мости
Краще виїхати зі Львова рано вранці та не зупинятися у Жовкві, залишивши її “на солодке”. Першу зупинку зробити у Великих Мостах, там залишилась єдина велика пам’ятка – руїна синагоги. Потрапити у середину зараз неможливо (хіба, якщо ви готові перелізти паркан), але зовні добре можна розглянути старі стіни, стелю та мацейви (надгробки) єврейського цвинтаря, складені за залізним парканом в приміщенні колишнього хедера.
Ще у Великих Мостах є площа з пам’ятником молодому Бандері (саме за його спиною дуже символічно знаходиться синагога), Благовіщенська церква 1893 року та кілька старих будинків.
2. Белз
Колишня столиця Белзького князівства розташована майже на кордоні з Польщею. Перша письмова згадка про Белз відноситься до 1030 року. Перша зупинка тут – передмістя “Замочок” на північному сході від середмістя. На території костел Діви Марії та каплиця св. Валентина, а ще цікава кальварія (хресна дорога) та великий кам’яний пам’ятник-хрест, який символізує 1000-річчя Белза.
Друга зупинка вже на Ринку, далі гуляємо пішки доволі довго, бо Белз повний різноманітних пам’яток. Починаємо огляд з ратуші та колишнього монастиря домініканців XVIII ст., від якого залишилися руїни. Зараз їх облюбували лелеки.
Зберіглась сама дзвіниця, яка своїм фасадом виходить на Ринок.
Далі оглядаємо комплекс монастиря ще одного ордену – сестер домініканок, тут збережений костел Св. Миколая. Він чудово замикає ансамблі вулиці, хоча неодноразового добудовувався. На бароковому фасаді скульптури святих, а мозаїчний Миколай над ними виглядає несподівано.
Далі по вулиці кілька сецесійних будинків та вілл, а ми прямуємо далі на околицю.
В середині XIX понад 60% населення міста було іудейським, Белз був осередком хасидизму й рабинів-цадиків, після того, як тут оселився рабин Соломон Роках. У 1942 році синагогу разом із іншими юдейськими спорудами було підірвано. Крім великої синагоги в Белзі у 1910 році збудовано молитовний будинок “Irsze Lew”, якій зараз занепадає. А ось цвинтарі, на щастя, тепер відзначені та зберігаються.
Повертаємось у центр, зазирнувши на старий християнський цвинтар, тут знаходиться дерев’яна церква Параскеви П’ятниці, яка належить до пам’яток національного значення і походить з XVII століття.
Однією з найдавніших пам’яток Белза є так звана Аріанська башта, що знаходиться на схід від Ринкового майдану. Прийнято вважати датою її будівництва 1606 рік, її походження не встановлено.
На виїзді у бік Червонограда та Сокаля на хвилинку зупиніться біля колони св. Вінсента. Правою рукою Вінцент показує напрям на Белз.
3. Сокаль
Це найпівнічніше місто Львівщини, воно старше навіть Белза – з письмових джерел Сокаль відомий з 1377 року. На площі Ринку й зараз відбуваються ярмарки та свята, у ратуші розташована міськрада, кілька церков по периметру площі, серед яких і костьол, і православна, і уніатська.
Нас більш приваблювала руїна одної із найстарших у Галичині синагог, що знаходиться у міському парку. Сокальську божницю збудовано в середині XVII століття.
Якщо спуститися нижче, до Західного Бугу, на лівому березі буде видно кляштор бернардинів, найголовнішу пам’ятку Сокаля.
Комплекс Бернардинського монастиря у присілку Жвирка. Освячення кляштору відбулося 14 квітня 1619 року, під час якого до новозбудованого костелу Богородиці була поміщена чудотворна ікона Богородиці Сокальської. Комплекс кляштору складається з костелу Богородиці, оборонної вежі-дзвіниці, келій та залишку оборонних мурів. На жаль, кілька років тому сталася пожежа, та вежа-дзвіниця втратила купол. Ось так вона виглядала нещодавно:
Фото(с) Сергія Криниці
Після Другої Світової війни тут розміщується колонія суворого режиму з сектором для виконання найвищої міри покарання (довічного ув’язнення), так звана «Сокальська зона», яка діє й зараз.
4. Червоноград
Залишили на майбутнє відвідування цього міста, яке справедливо відомо як промислове, шахтарське. Ми обов’язково відвідаємо його та околиці, щоб ознайомитися з галицькою специфікою горнобудівництва. Але тому, хто не планує другої подорожі, рекомендуємо зазирнути у музей історії релігії у Палаці Потоцьких, Червоноградський фiлiал Львiвського музею iсторiї релiгiї .
м. Червоноград Львівської обл., вул. Пушкіна, 10, тел. (03249) 3-90-35, 3-97-43. Музей працює щоденно, крім понеділка, з 9:00 до 17:00 год.
5. Жовква
Остання точка на карті цієї подорожі – ренесансне місто Жовква. Якщо вистачить часу – зупиніться пообідайте на центральній площі, де життя тече майже так, як 400 років тому. Громадській простір, торгові ряди, ярмарки, пісні та розмови.
Костел святого Лаврентія збудований у 1606–1618 роках, за кількістю і значимістю поховань видатних діячів Польської держави костел часто називають «Малим Вавелем».
А його трохи нахилена дзвіниця називається “малою Пізанською вежею”.
Монастир отців василіан разом із церквою теж XVII ст., теперішній розпис зроблено, несподівано, у 1932-1934 рр.
І тут мені дісталася пороооожня церква!
…а ще ратуша, міські брами, кляштор домінікан, дерев’яні церкви св. Трійці та Різдва Богородиці, оборонна Жовківська синагога та інші пам’ятки. У Жовкві можна гуляти до ночі або навіть залишитися та оглянути все зранку – це вже як вам дозволить час.
