Хотин, Акерман та Сороки – фортифікаційна лінія захисту по Дністру. Її створив знаменитий правитель Молдови Стефан Великий (Штефан чел Маре) у XIV-XV століттях. Дві з цих фортець зараз розташовані на українській території, а третя – всього в 9 км від Ямполя Вінницької області – в Молдові. Трохи пізніше захист Бессарабії посилився завдяки фортеці в Бендерах. Ці чотири оборонні споруди створюють єдине ціле і нерозривно пов’язані з українською історією.
Подивимося, все це як виглядає разом?
СОРОКИ (рум. Cetatea Soroca)
Фортеця розташована на правому березі Дністра у місті Сороки, майже на кордоні з Україною. Сама вона по собі невелика та кругла – з діаметром 37,5 метрів, але потужна: стіни завтовшки 3,5 м, висотою мурів до 25 метрів та 5 баштами. Подібні на вигляд фортеці у середньовіччі будувалися здебільшого в північній Італії. Зараз сороцьку оборонну споруду реконструюють за рахунок ЄС.
Працює як музей, понеділок – вихідний.
В Сороках бував Тиміш Хмельницький, а помер він в іншій фортеці – в Сучаві (нинішня Румунія). Часто тут бачили козаків – і не з мирними планами, звісно! Уявіть, один з них навіть зміг стати молдовським господарем! І ви точно знаєте цього козака – це Іван Підкова, легендарний богатир. Він мав на зріст 2, 29 см та неймовірну силу. Румунською мовою він називався Ioan al IV-lea Potcoav?.
Нібито було так: господар Молдови Іван Воде Лютий та гетьман Свирговський, разом із козаками воювали проти турків. Після їхньої смерті молдовани запросили на свій престол Івана Підкову – чи то він був родич попереднього правителя, чи то так вразив молдован своїми геройствами. Один рік Іван Підкова був головою Молдови, а потім, після змови польського короля з султаном, був страчений у Львові 16 червня 1578 року.
За Бухарестською мирною угодою 1812 року Сороки дісталися Росії, а у ХХ столітті перейшли до Молдови.
БЕНДЕРИ (рум. Cetatea Bendеr и Cetatea Tighina)
Так, саме тут живуть справжні бендерівці)).
Оцініть, що тут є:
- пам’ятник Іванові Мазепі (його постійно псують російські туристи). Після поразки під Полтавою разом зі шведським королем Карлом ХІІ гетьман втік до Бендер. Тут він і помер у 1709 році.
- пам’ятник Іванові Котляревському. Письменник брав участь в успішному штурмі бендерської фортеці та детально описав події в своєму щоденнику.
- пам’ятник першій українській Конституції Пилипа Орлика! Гетьман написав її саме там у 1710 році, у фортеці. Тому цю Конституцію також називають Бендерською конституцією.
А ще фортецю в різні часи намагалися захопити запорожці на чолі з гетьманами Григорієм Лободою та Северином Наливайком, росіяни з Ємельяном Пугачовим. Відвідували її імператори з родинами – від Миколая І до Миколая ІІ.
Але найбільше ви будете здивовані пам’ятником баронові Мюнхгаузенові!
Так, це реальна особа! Мюнхгаузен був німецьким військовим та брав участь в осаді Бендерської фортеці на боці російської армії. Саме тут він «літав на ядрі», а розказані ним історії про пригоди стали відомими.
Для роздумів
Ну а тепер про особливості відвідин цієї фортеці, які далеко не всім підійдуть.
Вона розташована на території непризнаної Придністровської республіки. Відміток у паспорті не роблять, але документи перевірять озброєні військові під російськими прапорами, поруч КПП стоїть воєнна техніка.
Навколо фортеці розбудований ще з радянських часів воєнний завод і це буквально донедавна була дуже секретна територія, навіть місцеві жителю цю фортецю могли за все життя і не побачити. А тепер туристам раді, найчастіше туди їздять одесити.
Цікаво, що грошах цього утворення є Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький.
АККЕРМАН/БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ (рум. Cetatea Alb? – Біла фортеця)
Науковці не знають, коли точно була закладена ця фортеця, але орієнтуються на ХІІІ-ХIV століття. Територією володіли і греки, і даки, і слов’яни, і угорці, і генуезці, і татаро-монголи, і литовці. Аж поки вона не перейшла до рук молдован, які масштабно розбудували фортецю.
В ній було 34 башти, зараз можна тільки уявляти, як воно все виглядало.
На долю аккерманської фортеці випало багато воєнних дій, але скінчилося все так само, як і у «колег» – в 1812 році, після закінчення російсько-турецької війни, за Бухарестським мирним договором південь Бессарабії перейшов до Російської імперії.
ХОТИН (рум. Cetatea Hotinului)
У Х столітті тут вже була фортеця князя Володимира Святославича, потім входила до Теребовлянського та Галицько-Волинського князівств. А у ХIV столітті Хотин став Молдовським. Штефан чел Маре перебудував фортецю та збільшив її – сучасний вид лишився майже таким, як у його часи.
Століттями фортеця ходила з рук в руки – то османська, то польська, то російська. Аж поки у жовтні 1788 року її не захопили австрійські війська.
Ось як описав тоді місто саксонський принц Фрідріх Заальфельдский:
Хотинська фортеця в формі чотирикутника, 1800 на 730, має четверо воріт. Ворота називались: Водяні, Стамбульські, Бендерські та Корохові. В середині замку знаходяться палац, мечеть, турецька лазня, багато магазинів і 40 різних будинків, в яких могло би розміститись 800 чоловік. Місто розміщене вище фортеці й оточене грабовим палісадом до самої фортеці.
Одне передмістя називалось Константинополь, а інше, біля воріт, які виходили на дорогу до Окопів, називалося Румля. Між двома передмістями був сад Осман, який виходив і поза палісад. Малий струмок, який стікав у Дністер, поділяв місто і фортецю на дві частини. Місто було забудоване дерев’яними будинками. У фортеці знаходилося 7 000 війська, комендантом тоді там був Осман та жив ага яничарів Друру-оглу. Його брат був убитий в одній з сутичок під Хотином.
Яка фортеця вам подобається найбільше?