Сири в магазині конкурують за вашу увагу – кожну секунду ви можете обрати щось інше. А от коли ви побували в місці, де вони народжуються, на виробництві, то лояльність зашкалює. Особливо, якщо це Прикарпаття.
І тут головне – не розчарувати!
Про ферму Мукко я чула раніше і хотіла туди потрапити – і ось вдалося! Їм всього 1 рік, але працюють успішно та продають свої сири в багатьох магазинах Львова.
Цивілізація, стрижені газони, доглянуті кози, автоматичне доїння – все зроблено якісно.
КОЗИ
У великому павільйоні розміщено 700 дійних кіз, на одному боці – альпійські, привезені з Франції, а на іншому – наші, звичайні. Альпійські дають більш жирне молоко та мають однаковий вигляд – коричневі з підпалинами. І симпатичніші, як на мене.
Мукко єдині в Україні, хто має таких кіз. І іншим не продає – самим не вистачає)).
Виявляється, якщо спаровувати альпійського цапа зі звичайною козою, то вже за 4 покоління їхнє потомство стане справжніми альпійками. Коза виношує козенят 5 місяців: після народження їх трохи тримають з мамами, поки в тих є молозиво. А як тільки починається вироблення молока – малечу відправляють до “дитячого садочка” на штучне вигодовування.
Кози тут чисті, з щепленнями, з постійним ветеринарним контролем. Всі з чіпами на вухах, інформація постійно сканується – тому про кожну козу знають все, включно зі швидкістю витікання молока в різних фазах доїння.
Тварин не випасають, але годують сіном і спеціальним кормом для кіз! Його під замовлення робить одна всесвітньо відома фірма кормів для тварин.
Планують збільшити поголів’я до 5000 кіз, бо місця ще вистачає.
ДОЇННЯ
Всіх кіз доять 3,5 години 2 рази на день. Техніка з Німеччини, система автоматизована, лише двоє працівників контролюють все та промивають дійки кіз від забруднень.
Гід каже, що кози дуже розумні, тому швидко вчаться самі заходити в кабінки, де їх доять. Один захід – 24 кози, а решта стоїть, чекає своєї черги в коридорчику.
Руками нічого не доїться, тому і фактично доярок там немає – лише оператори доїння. Переробляють 15 тон молока на день, а потужностей вистачить і на 60.
ВИРОБНИЦТВО
На процес виготовлення сиру можна дивитися лише за склом та в бахілах. Звичайно, мені б дуже хотілося потрапити до камери, де визрівають сири, але не можна. Ну і правильно!
Приміщення невеликі, але різних металевих штук там багато. Тут молоко стерилізують, там – відділяють сирне зерно, а ось там – пресують у круглі форми.
Молоді сири готуються швидко – кілька днів, а от ті, що робляться по типу голландської гауди, потребують витримки 6 тижнів. Їх покривають кількома шарами спеціального рідкого латексу, різні кольори – для різних смаків. Чорний – для гауди з віскі, жовтий – для звичайної та з чілі, а білий – для козячої гауди.
Час спробувати? Авжеж!
ДЕГУСТАЦІЯ
Від дегустації я очікувала багато, бо ферма сподобалася. Шкода, але тут весь попередній рівень не дотримали. Оцініть самі подачу – не дуже апетитно, згодні?
До сирів поставили 2 види меду і чомусь жодного джему.
Запропонували 9 видів сиру – 6 на столі і ще 3 по тоненькому слайсу роздавали просто в руки. Фактично це було 2 типи: як бринза + додатки, як гауда + додатки.
І серед усіх цих 9 сирів козячих був аж 1! Тобто ферма козяча, а сиру козячого фактично й немає. Решта коров’ячі – з іншої ферми цієї компанії.
СМАК
Думки у групи, з якою я була там на екскурсії, розійшлися. З одного боку, сир навіть лишився на тарілках, а з іншого – декілька (різних) варіантів оцінили високо і купили собі додому.
Смаки – то, звісно, індивідуальна штука, але побачити сирну ферму на власні очі та ще й показати дітям кумедних козенят – завжди захопливо.
Цікаво, а як воно на інших фермах України, ви знаєте?
Будемо досліджувати 😉
Адреса: Львівська обл, с. Угерсько, вул.Лісова, 2а
Запис на екскурсію +380677253041