Головний історичний музей країни розташовується на Старокиївській горі у будівлі, яку будували як школу мистецтв у 30-ті роки 20 сторіччя. Класична шляхетна будівля гідна свого призначення, саме те, що треба для музею.
Вже на підступах до музею дуже мальовничо: оглядовий майданчик з видом на Поділ і Замкову гору, старі вали, деякі артефакти, фундамент десятинної церкви, газони, на яких ввечері збирається молодь. Словом, я люблю це місце: демократичне і красиве, воно водночас зберігає свою історію.
На вході можна побачити табличку «Музей працює заради відвідувачів», продубльовану англійською. На касі працівники ввічливі, так само у гардеробі та на експозиціях. Музей постійно влаштовує різні заходи й активності. На час мого відвідування в фойє висів один фотопроект, ще один було розміщено на подвір’ї.
Є активність з конкурсом, за участь в якому можна отримати внутрішню валюту «музейки» і купити на неї щось у музейній крамничці. Є дитячі столики зі стільцями та з усім необхідним для малювання (прикольно було б на столиках побачити надруковані розмальовки на тему експозиції, хай би діти розмальовували їх, і водночас дізнавалися про експонати).
Куточок для малювання, завдання для квестів на сходах, візок з дитячими іграшками
Правила отримання “музейок”
В експозиціях далеко не все продубльовано англійською. Відео не продубльовано взагалі, іноземцям буде нецікаво, хоча фільми класні: один про кургани і археологічні розкопки, другий – коротка історія України (здається, проект телеканалу Інтер).
З точки зору методики, експозиції застарілі, хоча самі експонати неймовірно круті. Видно, що в музеї намагаються працювати принаймні зі світлом. Маленька нова зала, присвячена репресіям, виглядає сучаснішою за весь музей. Наші музеї стикаються з багатьма проблемами у побутовому плані та у сфері збереження фондів, тому, хоч і хочеться, щоб вони створювали конкуренцію європейським, але розумію, що це довгий і непростий шлях, тут в мене претензій бути не може.
Улюблений експонат номер 1
Улюблений експонат номер 2
Експозиція про репресії
Зі смішного вразив експонат «Біблія з малюнками Далі», червона оксамитова коробочка:) Хотілося побачити хоча б розворот або роздруківки з репродукціями (хоча, можливо, це все було, просто я була неуважна).
У музеї можна фотографувати, здається, навіть професійними великими ЧОРНИМИ фотоапаратами. Дякую, дуже дякую керівництву за це! А також за стільці і канапи у кожному залі. І що у залах можна пити воду. За людяність, коротше.
У музея шикарний сайт, на мою думку один з кращих в Україні. Є можливість купити квитки через квиткові агрегатори. Дуже великий вибір послуг: екскурсії іноземними мовами, квести, майстеркласи, авторські екскурсії, дитячі свята – ШИКАРНО.
Висновок: це один з кращих музеїв країни, намагається стати сучаснішим і йому це успішно вдається, хоча поки це не стосується безпосередньо експозицій. Але ввічливий персонал, дозвіл на фотозйомку, купа активностей, чайлфрендлі місце – це те, що не коштує мільйони (на відміну від переоблаштування експозицій), але одразу дарує гарні враження від відвідування. Так, цей музей дійсно працює для відвідувачів.
Вартість дорослого квитка: 50 грн
Адреса: Київ, вул, Володимирська, 2
Години роботи: Пн – Пт: з 10:00 до 18:00, каса: до 17:00; Сб – Нд: з 11:00 до 19:00