Що чекає туриста у Вінниці? Кажете, дивитися особливо немає чого: є лише фонтан, садиба-усипальня Пирогова та водонапірна вежа? Ну що ж, пошукаємо-пошукаємо 😉
ДЕНЬ 1: центр + фонтан
Якщо ви теж чутливі до рекламного хаосу, то одразу після виходу з залізничного вокзалу беріть себе в руки. Чим ближче до центру — тим краща ситуація, але не надто. Натомість є нові й гарні вказівники для туристів, відремонтовані тротуари та доріжки, широкі вулиці та цікаві будівлі.
Головна вулиця — Соборна. Нею й попрямуємо спочатку:
Костел домініканського монастиря (Преображенський собор)
Костел побудований у XVIII столітті. Зараз перебудований в православний храм, а до 1991 року був органним залом.
Адреса: вул. Соборна, 23
Обласний краєзнавчий музей
Хочете побачити справжній і цілий (!) скелет мамонта? Тоді вам сюди!
Крім звичайних експонатів для такого роду музеїв є досить багато цікавого про історію Вінниці та її відомих людей. Ви знали, що у Вінниці був свій замок і Замкова гора? А якщо зайти просто за цей музей, колишню монастирську будівлю, то можна побачити рештки оборонних мурів міста.
Виявляється, відомий нам із російської літератури поет Микола Некрасов народився в Немирові Вінницької області.
Російський композитор Петро Чайковський кілька років відпочивав у селищі Браїлові Жмеринського району, хоча його рід був із Полтавщини.
Із цих країв також родом Микола Леонтович — автор «Щедрика» або його більш відомого американського перекладу «Carol of the Bells»!
І ще багато історичних постатей пов’язані з Вінницею, про деяких буде трохи пізніше.
Адреса: вул. Соборна, 19
Графік: 10:00–17:00; ПН — вихідний.Квиток для дорослих — 20 грн.
Художній музей
Розташований фактично двері у двері з краєзнавчим, тож не загубитеся. Відомих картин тут немає, але на добротну колекцію українських, російських і західноєвропейських художників XVI–XX ст. подивитися можна.
Адреса: вул. Соборна, 21
Графік: 09:00–18:00; СБ, НД — вихідні.
І бонус — у дворі великий сучасний пам’ятник Тарасові Шевченкові.
Костел кaпуцинів-фрaнцискaнців (храм Пресвятої Діви Марії Ангельської)
Побудований у 1761 році в стилі тосканського бароко. У радянські часи тут навчали атеїзму, а зараз це знову католицький храм із діючим органом.
вул. Сoбoрнa, 12.
Будинoк реaльнoгo училищa
Повз не пройдете, бо споруда впадає в очі своєю еклектичною красою. Асиметрична, декорована елементами візантійської та давньоруської архітектури будівля одразу створювалася саме для навчального закладу. Купець Вайнштайн заповів усе своє майно на побудову, щоб у цьому училищі могли вчитися й діти-євреї. Відкрите в 1889 році.
вул. Сoбoрнa, 87.
Головна синагога
Побудована й подарована громаді в 1897 році заможним євреєм Ліфшицом. За радянських часів тут був клуб імені Сталіна (оцініть іронію!), а потім — філармонія. У 90-ті роки синагогу відновили та з того часу вона працює як релігійний та культурний заклад.
вул. Соборна, 62.
Ну й у центрі ви обов’язково знайдете символ міста — вежу.
Водонапірна вежа
Діти б сказали, що там нагорі сидить Рапунцель — настільки вигляд вежі не відповідає її утилітарному призначенню. Збудована в 1911 році для першого міського водопроводу. Працював над вежею відомий архітектор, «творець архітектурного обличчя Вінниці», Григорій Артинов. Поруч стоїть (сидить) пам’ятник йому, а з його роботами ви зустрінетеся ще багато разів.
Під вежею намальований великий 3D-малюнок, можете спробувати стати посередині й отримати незвичайне фото.
А це банер збоку вежі.
вул. Козицького, 20
Далі гуляємо Соборною.
А тепер трохи звернемо з центральних на бокові вулички й знайдемо тут отаке!
Будинок-корабель
Дивний, дуже дивний будинок, який збудував Артинов на початку ХХ століття. Зараз там дитяча художня школа, а колись ця модернова вілла належала капітану Длуголенському. Тому й ніби вілла схожа на корабель, але я цього особливо не помітила. А ви?
вул. Першотравнева, 66
Дім генерала Брусилова
За десяток метрів від «корабля» ви побачите нещасний будинок, на якому висить табличка: «У цьому будинку в 1913–1914 роках жив визначний військовий діяч Олексій Олексійович Брусилов».
Про «брусилівський прорив» під час Першої світової війни ви точно читали в підручниках з історії. Олексій Брусилов лишив таку свою думку про Вінницю: ««Винница — очень хорошенький, уютный городок, живописно расположенный на холмистых берегах красивой реки Южный Буг, — удивительное сочетание культуры и захолустья одновременно . Рядом с целыми старосветскими усадьбами в садах и огородах посреди города – театр, который смело можно перенести в любую столицу, шестиэтажная гостиница с лифтом , электричеством, трамваи, водопровод, прекрасные парные извозчики. И тут же боковые улички и переулки заросшие травой, и мирно разгуливающие поросята, куры и цыплята».
Його будинок теж збудував архітектор Артинов.
Вул. Архітектора Артинова, 5
Будинки Артинова тут всюди. От наприклад:
Ну і наостанок —
Будинок Петлюри
З одного боку там ремонт і гарний вигляд, з іншого – будівля майже зруйнована, тому враження неоднозначні. Цей будинок теж проектував Артинов (ви вже звикли, так?) для одного з найбагатших бізнесменів Вінниці — власника чавунно-ливарного заводу Боруха Львовича. На фасаді досі є його ініціали – BL. Особняк всього 6 років належав Львовичу — вже в 1919 році він став штаб-квартирою Симона Петлюри, який з іншими керівниками Директорії переїхав до Вінниці.
Через рік Петлюра емігрував, а в цьому будинку відкрили обласне радіо, там воно й працює досі. Кажуть, що ефір ведеться прямо зі спальні Петлюри, але не знаю, не перевіряла)).
Поки ви все це подивитеся, наступить вечір – саме час йти до фонтану. І не думайте, що ви дорослі і вам буде нецікаво. Будете вражені, гарантую!
Фонтан
Усіх туристів цікавить саме шоу-програма, а не просто фонтан та підсвітка. Ви теж йдіть саме на програму о 21:00: їх є кілька, але яка саме буде сьогодні — невідомо. Люди займають місця в амфітеатрі біля фонтану вже за 2–3 години до початку. Якщо ви не хочете гаяти стільки часу — візьміть килимки або розкладні стільці й приходьте перед самим початком. Хоча й тоді будьте готові до натовпу й глядачів, які сидять просто на бетоні, звісивши ноги до води.
Фонтан знаходиться просто в річці і він дійсно великий: найвищі струмені сягають 65-70 метрів, а розліт води в ширину — 140 метрів. Додайте сюди музику, водний екран, кольори, лазерне шоу, зоряну ніч і свіжість Південного Бугу — і ви зрозумієте, чому фонтан став символом Вінниці.
Дивимось розклад заздалегідь – https://www.roshen.com/sotsialni-proekty/kulturno-sotsialni/fontan-u-vinnytsi/grafik-roboty
День 2: кораблик, парки та музей Пирогова
Кораблик
Наступного дня зранку приходьте до фонтану, але вже для того, аби покататися корабликом.
Відправлення кожної години з 10 ранку до 20 вечора, але зверніть увагу, що якщо їхати в один бік, то висадять вас дуже далеко від центру, на природі. Тому або беріть квіток одразу туди-назад, або годинку погуляйте й пливіть назад іншим корабликом.
Ціна квітків:
Для дорослого — 50 грн.
Для дитини — 30 грн.
Центральний міський парк (парк Горького)
Не скажу, що в цьому парку є щось особливе з точки зору паркового мистецтва, але фонтан є, міні-зоопарк є, альтанки для закоханих є. А ще тут багато пам’ятників: великий на вході до парку — звісно, Максиму Горькому, і ціла алея бюстів видатним землякам: Михайлу Коцюбинському, Миколі Леонтовичу, Степану Руданському та іншим.
вул. Хлібна, 1
Далі попрямуємо до садиби-усипальниці Миколи Пирогова через відремонтований проспект Космонавтів (район Вишенька). Кажуть, що там селили космонавтів-пенсіонерів із усього СРСР. Віднедавна тут стоїть незвичайний фонтан «Сонячна система» з Атлантом та планетами. Якщо вам не страшно намокнути, то можна залізти до фонтану та зробити класні фото.
пр-т Космонавтів, 36
Парк Дружби народів
Цей парк зовсім простенький, але вздовж його тече Південний Буг і прогулятися там приємно. Є навіть пляж і катамарани, але купатися заборонено.
вул. Стахурського, 1
Ну й нарешті музей лікаря-хірурга Пирогова.
В цій садибі засновник військово-польової хірургії прожив 20 років, мав аптеку та лікарську практику.
Якщо ви купите базовий квиток, то зможете погуляти парком та зайти до його будинку. Музей-аптека та церква-некрополь оплачуються окремо.
Експозиція в будинку має 12 кімнат і дійсно солідна, дає знання не тільки про медичного генія (ах, які в нього трактати та дослідження латиною й іншими мовами!), в аптеці — лише 3 кімнати та воскові фігури лікаря й кількох його пацієнтів.
До усипальниці я не пішла. Дружина Миколая Пирогова забажала, аби його бальзамували — так і зробили. Уявіть, Ленін досі лежить в Кремлі, а в Україні є свій аналог. Якщо ви не такі вразливі — сходіть.
Графік змінний, краще перевірити на сайті.
Понеділок — вихідний.
Вул. Пирогова, 155.
Сайт: http://www.pirogov.com.uaТранспорт: маршрутне таксі: 18А; 18Б,
автобуси: 5; 7; 29; 29б; 16
От бачите, за 2 дні у Вінниці можна побачити багато всього — і шоу, і природу, і архітектуру, і навіть «мавзолей». Головне, встигніть до жовтня, бо фонтан вимкнуть і доведеться чекати аж до квітня. А без цього неймовірного фонтану, повірте, ваша подорож буде неповною.
І бонус — будинок невідомих «фанатів» архітектури.
