Як можна зрозуміти з назви, мета флешмобу #oneweekonemuseum – відвідувати один музей на тиждень. Я іноді відвідувала 2-3 музея на тиждень, а іноді жодного. Не завжди це були музеї, іноді я відвідувала тимчасові виставки, або фестивалі, де щось експонувалося. Ще серед переліку є іноземні музеї. Вирішила не виключати їх з посту, бо на їх фоні одразу можна побачити всі наші проблеми. Також я вирішила не користуватися професійною камерою, а фотографувати на телефон, бо інколи в музеях заборонено знімати професійно, і тому деякі з них виглядали менш привабливо.
Тож, поїхали:)
1. Національний художній музей України, Київ. Взагалі-то я йшла на українських шестидесятників, але експозиція виявилась не настільки вражаючою, як я сподівалася (а я дуже люблю українських шестидесятників). А ось постійна експозиція приємно вразила. На фото Федір Кричевський. “Життя” (Триптих).
2. Улюблена донецька Ізоляція (Київ) презентувала виставку “Відновлення пам’яті” про почуття та проблеми вимушених переселенців, які втратили дім. Виставку робили мої друзі, і навіть я трохи доклала зусиль – на фото кубики з моїми фото донецьких віконець у тому числі. Сайт проекту http://www.reconstructionofmemory.org/uk/
4. Карпики у Музею Води, Київ. Кажуть, що це найінтерактивніший музей країни. Так, на фоні інших вітчизняних музеїв, він непогано виглядає. Із закордонними краще не порівнювати, бо засмутитесь і будете всю ніч плакати. До створення музею доклали руку датчани, це помітно і у експозиції, і у поданні та викладанні лекції. Діти точно будуть у захваті.
5. Відкриття Кримського дому, Київ. КримСос відкрив хаб для того, щоб знайомити громадян з культурою та історією Крима, проводити тематичні заходи. На момент відкриття було декілька експозицій (картини, одяг, музикальні інструменти), до створення однієї з яких я була причетна – історія анексії Криму у скріншотах фб групи КримСос, яка з волонтерської організації переросла у один з найбільших гуманітарних центрів країни. На фото стіна, де кожен бажаючий міг написати все, що хотів
6. Технічний музей, Прага, Чехія. Це один з найкращих музеїв, які я відвідувала, і точно найкращий у цьому році. Неймовірна експозиція з 11 величезних залів, кожен з яких розповідає історію однієї з технічних галузей Чехії. Нам не вистачило 2-х годин, щоб обійти його весь. Як будете у Празі, обовязково завітайте. На фото зал астрономії
7.Виставка Арт-нуво у Муніципальному домі, Прага, Чехія. Я – фанат арт-нуво, я півтори години роздивлялася кожну рисочку на експонатах у двох не дуже великих залах. Сама будівля – окрема розмова, вона неймовірна, на фото дзеркало і сходи. А ще там можна послухати орган. Дуже! Дуже раджу!
8. Вагон-музей, де було підписано акт злуки УНР і ЗУНР, Фастів. Ну, історичне значення дійсно вражаюче, а так це, звісно, не той самий вагон
9. Кирилівська церква, Київ. Один з найщиріших храмів України, такий спокійний і справжній. Побудований ще у 1140 роках, пам’тка домонгольської архітектури, яка дуже добре зберіглася.
10. Музей лісового побуту Придніпровського Полісся, Міжріченьский РЛП, Чернігівська область. Екскурсію нам проводив директор парку, пречудова людина з прекрасним почуттям гумору, дуже раджу взагалі відкрити для себе екологічний туризм
11. Виставка “Тіні забутих предків” у Мистецькому арсеналі, Київ. Це неймовірно, велика кількість архівних матеріалів зі зйомок, розкадровки, фотографії, спогади знімальної групи, експонати з Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, неймовірні інсталяції і навіть комікс про історію зйомок. Браво!
12. Софія Київська, Київ. Соромно, але я цього року вперше відвідала серце України – Софійський собор. Неймовірні відчуття, Софія прекрасна, а інших слів я для неї не маю:)
13. Книжковий арсенал, Київ. Без заперечень – подія року. Книжковий арсенал давно перестав бути просто форумом видавців: тепер це освітній, культурний, музичний, історичний майданчик для безлічі подій, лекцій, семінарів, дискусій, перфомансів, концертів, виставок, зустрічей і тп і тд. Вже четвертий рік поспіль витрачаю на арсеналі половину зарплатні, і ще жодного разу не пожалкувала про це:)
14. Музей “Фабрика Шиндлера”, Краків, Польща. І знову я у захваті з одного боку, і у розпачі з іншого. У захваті, бо це дуже вражаючий музей про історію нацистської окупації Кракова, про гетто, про репресії, про приниження і про те, як одна окупація завершилася іншою… У розпачі, бо наші сторінки історії не менш драматичні, але ми ще жодного разу не спромоглися достучатися до сердець майбутніх поколінь за допомогою музеїв (трохи виключенням є меморіал Голодомору у Києві). На фото інсталяція зі спалених тор.
15. Chernobyl VR Project, Музей історії Києва. Непогана спроба зробити віртуальну мандрівку до Чорнобиля за допомогою окулярів віртуальної реальності. Можна побувати у школі, квартирі, парку розваг, покинутій сільський хаті, об’єкті Стріла. Справді, достатньо реалістично, але глядач сидить на звичайному кріслі, тому відчуття вестибулярного апарату не збігаються з відчуттями очей, і навіть люди з міцною вестибулярною системою (як у мене) довго не витримують. Я витримала 15-20 хвилин, подивилася майже все, але наприкінці все ж таки стало зле. Якщо не боїтеся, раджу:) Фото не змогла:)
16. Льотна гавань, Таллин, Естонія. Вважається одним з найкращих інтерактивних музеїв світу, представлена експозиція історичних кораблів під відкритим небом, а у самому музеї – десятки менших кораблів, човників, морської зброї та іншого. Якщо мені було б 10 років та я була б закохана у море, то цей музей справив би на мене неймовірне враження. Але ні:) Раджу підліткам та закоханим у морські пригоди.
17. Художній музей Естонії KUMU, Талін, Естонія. А ось цей музей дійсно вразив. По-перше, своєю архітектурою, по-друге, експозиціями (цілий поверх присвячено мистецтву радянських часів). Експозиції, як постійні, так і тимчасові, варті того, щоб затриматися на 2-3 години. А ще навколо шиакрний парк, який називають Талінським Петергофом, та декілька меньших історичних та художніх музеїв. Це однозначно маст сі у Таліні.
Якщо підвести проміжні підсумки, то найвражаючим музеєм цього року я б назвала музей Шиндлера у Кракові та Технічний музей, Праги. Якщо виключити іноземні музеї, то Кирилівська церква для мене найщиріша. З тимчасових експозицій звісно неперевершені “Тіні забутих предків”. А найвідвіданішим мною виставковим майданчиком вже котрий рік поспіль є Мистецький арсенал. Сподіваюсь, за наступні місяці побачити щось ще краще, ніж ці 20:)
