fbpx

Маршрут UA-Travels: незвичайні пам’ятники львівського середмістя

Хто вперше приїхав до Львова, більшість часу проводить у львівському середмісті, оглядає гарні старовинні будинки, пам’ятники та кав’ярні, так? За вихідні ви вже стільки разів оминете площу Ринок, роздивитеся сувенірні крамнички та скуштуєте стільки смаколиків із кавою чи пивом, що будете вважати, що бачили в тому старомісті, напевно, усе!

Ви вже здогадались, що UA-Travels має до вас добрі новини: зараз ми працюємо над аудіомаршрутом для львівського середмістя та його пам’яток, який має на меті звернути увагу на дещо цікаве й нове навіть львів’янам! А якщо ваша подорож до міста Лева ще попереду, то цей маршрут стане чудовим тематичним знайомством із містом.

Ось мапа нашої прогулянки. Це лише шматочок із того, що планується показати та розказати згодом. Вам має вистачити години, щоб пройти цей маршрут і зробити круті фото на згадку:

А тепер вирушаємо!

Легенди Львова: дракон, годинник львівського часу та сажотрус

Про Львів багато легенд і деякі з них мають власний будинок, що так і називається — «Дім легенд».

«Дім легенд» — одна з тематичних кнайп, що так подобаються гостям міста.  Львів’яни ставляться до Криївки, Діма Легенд, Мазох-кафе, Жидівскої кнайпи та інших закладів компанії «Фест!» інакше: на їх погляд,  справжній Львів набагато глибший, ніж легенди, що розважають публіку під час їжі. І мають рацію! Але сьогодні ці місця, кнайпи та пам’ятники — частка фестивально-карнавальної культури, від якої кожен із нас може взяти свій фан. У «Домі легенд» ви дізнаєтеся щось нове про львівський час, бруківку, левів, погоду…

Кажуть, львівський час відрізняється від київського на 24 хвилини — отже, годинник, що видніється на фасаді будинку, покаже вам не те ж саме, що ваш власний! А ще легенди розповідають, що колись у Львові чи поруч жили дракони. Один із них і досі залишається в місті, підведіть очі догори та побачите; він щовечора випускає з пащі вогонь, лякаючи перехожих. Обов’язково підніміться на дах будинку! Якщо ви вже були на ратуші, то напевно бачили авто на одному з дахів, майже кадр з фільму про «Гаррі Поттера». Ось це тут. А тут ми зустрінемо найвищий у Львові пам’ятник — сажотрусу, що охороняє легенди.

Адреса: вул. Староєврейська, 48, «Дім легенд».

Кавовий лев

Так сталося, що Львів та кава зараз майже синоніми в уявленні туриста. І це, до речі, добре! Якщо вже мати стереотип, то хай він буде таким смачним та духмяним, як львівська кава та чоколята.

Кавовий Лев сидить біля входу в підземелля на розі вулиці Руської і Івана Федорова,  пильнує вхід у тайне царство кавового Аїду. Оминаєш його та за дверима залишається той шалений, божевільний світ із мобільними дзвінками, розпеченим асфальтом чи пронизливим вітром. Ви можете спуститися сходами, занурюючись у всесвіт кавових ароматів, легенд, творчої наснаги й вишуканої насолоди. Кавовий Лев, чия грива всипана кавовими зернами, легко пропустить того, хто бажає зазирнути у його печеру та посмакувати щось «темне, як ніч, солодке, як гріх». Справжнє львівське!

Адреса: вул. Федорова, 20.

Батяр, пам’ятник усмішці та драбина в небо

   

Вам відомо, хто такі батяри?  Назва «батяр» означає особу, яка має дивні погляди й робить непередбачувані вчинки, авантюриста, гульвісу. Ця субкультура існувала із середини ХІХ до середини ХХ століття, їхнім гаслом служив заклик: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати», а батярська культура мала неабиякий вплив на місто.

У 2012 році у Львові з’явилося п’ять маленьких скульптур міським розбишакам, створених вже відомим нам скульптором Володимиром Цісариком. Кожна з них заввишки всього півметра, а розмістилися батяри поблизу львівських кнайп, що напевно були б до вподоби їхнім прообразам. За неписаними традиціями фігурки потрібно торкнутися й загадати бажання. Кожен із героїв дарує людям певний талан. От цей батяр-розбишака біля «Дзиґи» вислухає бажання, пов’язані з дружбою.

Мабуть, найвідомішим львівським мініпам’ятником є пам’ятник усмішці, до того ж він єдиний у світі. Усмішка-риба оригінальна тим, що замість плавників має безліч пальців, які виглядають вже дещо потертими. Які бажання виконує ця не золота, але чарівна рибка? Кажуть, зиче таланту.

Оглянувши Пам’ятник Усмішці, підніміть голову — на даху будівлі культурно-мистецького центру «Дзиґа» височить драбина в небо. Керівник «Дзиґи» Маркіян Іващишин каже, що драбина — це архітектурний погляд, який символізує сходи в небо, вихід із архітектурного та творчого тупика.

Адреса: вул. Вірменська, 35. «Дзига».

Mons Pius

Ресторан «Mons Pius / Пиво & М’ясо» розмістився у будівлі першого у Львові банку-ломбарду, що успішно діяв аж триста років — до 1940 року. Історія банку знала різні часи. Особливо «прославився» провізор банку канонік Ян Мардиросевич — не лише своїми винаходами (автоматична парасолька, унітаз із підігрівом, бездимна піч), а й неймовірними витівками: фінансовими махінаціями, позиками на азартні ігри та жінок, спекуляціями нафтовими акціями тощо.  Тепер символічна надгробна плита Яна Мардиросевича лежить при вході до «Mons Pius» — вважається, що чим швидше ми стопчемо її, тим швидше душа його здобуде спокій. Поруч із нею уважний спостерігач знайде гривню. Так-так! Величезна сучасна монета «1 гривня». Так виглядає місцевий каналізаційний люк. Уважно досліджуйте дворик ресторану — і побачите ще двох маленьких батярів, про яких я розповідала раніше, біля «Дзиги» на Вірменській.

Адреса: вул. Лесі Українки, 14.

 

Кентавр

Мініатюрний кентавр з келихом чогось смачного прикрашає стіну кафе «Кентавр» на площі Ринок, а точніше — на початку вулиці Краківській. Щоб не проґавити маленького, піднімайте високо голову. До різних свят його, буває, вдягають у різні тематичні вбрання, у вишиванку, наприклад, або в шалик футбольної команди.

У 1970 році скульптор Богдан Романець створює легендарний горельєф Кентавра з боку вулиці Краківської. Окрім вина, рекомендую саме тут скуштувати львівський сирник та випити філіжанку какао.

Адреса: пл. Ринок, 34. Кафе «Кентавр».

Швейк на ровері

Яка ще асоціація у вас зі Львовом? Ровери! Сьогодні саме у Львові найбільш розвинена в країні мережа велодоріжок містом. Через Львів пройшлося багато знаних людей — як справжніх історичних персон, так і літературних персонажів. Навіть такий славетний герой, як Бравий Йозеф Швейк, не оминув це місто. Шанувальники й фанати кумедного вояки Йозефа дослідили чеський роман і виявили, що Бравий Швейк не просто побував у місті Лева, але й випив не одну гальбу хмільного «Львівського».

А ось цей, із великим воєнним наплічником, припаркувався на велосипеді біля ратуші на площі Ринок поруч із центральною велопарковкою. Ковану фігуру-скульптуру «Швейк на велосипеді» виконали учасники щорічного Міжнародного фестивалю «Шляхами пригод Бравого Солдата Швейка». Це велотур, який бере старт у Львові та закінчується в австрійському Відні.

Адреса: пр. Свободи, 12, пл. Ринок, 1.

Королева та Пивний пуп України

Пиво — звичайно, не кава, але теж має у Львові давні традиції й відоме далеко за його межами. У цьому куточку планети пиво почали продавати в XIV столітті, а варити — ще в XII–XIII століттях у особистій пивоварні короля Лева, спеціально для короля та його гостей.  Будинок має наскрізний прохід та на внутрішньому подвір’ї біля ресторану «Королівська пивоварня» знаходиться «Пивний пуп України». Скульптурна композиція, щоправда, не знайшла одностайного схвалення львів’ян, але «пупу» це не завадило приваблювати туристів.

А ще в цьому ж дворику поруч із рестораном є пам’ятник жінці з короною в руці. Може, то Анна Ярославна, що стала королевою Франції, а, може, алегорія королівської гостинності міста?

Адреса: пл. Ринок, 18.

Музей та Трапезна Ідей

Під мурами давнього Львова ще в XV ст., у епоху Відродження постав дерев’яний храм святого Андрія. На його місці в XVІІ ст. було збудовано найбільший кляштор міста — монастир отців-бернардинців. Це місце з давньою історією та  своєрідною аурою, логічним є сприйняття даної території, як певного осередку культури.

Із 1992 року в частині пивниць бернардинського монастиря діє Музей Ідей, на подвір’ї — мистецький Сад Бернарден Ґарден. Це простори, де народжуються, визрівають та реалізовуються найрізноманітніші мистецькі ідеї та проекти. У Трапезній Ідей можна поласувати стравами, що створені за давніми галицькими рецептами, а поруч спожити щось набагато краще — враження. Інсталяцію «Паперовий літачок» розмальовують раз від разу інакше, поруч кам’яна композиція «Колізей», а в Бернаргардені зустрінеш як не мистецьку галерею просто неба, то якійсь фестиваль, ярмарок чи концерт.  Яку пам’ятку сучасного мистецтва побачиш сьогодні ти — це сюрприз.

Адреса: Соборна площа, 3а –  вул. Валова, 18a.

 

Залишити відповідь