Маленька вулиця Дарвіна у Харкові – це осередок приватної дореволюційної забудови кінця XIX – початку ХХ сторіччя, яка на диво досить непогано збереглася і зараз дає можливість трохи уявити собі життя Харкова того часу.
№ 4 (будинок купця Молдавського, архітектори А. Ржепишевський, І. Тенне, 1915 р)
Будівля з елементами модерну і класицизму зберегла небагато елементів первісного інтер’єру. У 1920-21 роках у будівлі знаходилась Рада народних комісарів України, пізніше Управління уповноваженого народного комісаріату іноземних справ СРСР, у 1935 році тут було розміщено Будинок лікаря, а зараз будівля використовується комерційними структурами.
№ 8
№ 9 “Будинок архітектора” (будинок купця Рижова, архітектор В. Величко, 1912 р)
Колишня будівля особняка купця Рижкова виконана у стилі неоренесансу, зберегла майже повністю зовнішній і внутрішній вигляд. У перші роки радянської влади тут розміщувалося ЧК, після І Всеукраїнське товариство культурних зв’язків із закордоном, а з 1934 року Будинок архітектора.
Розповідають, що Рижов дуже хотів, щоб будинок прикрашали статуї левів, але архітектор сприйняв цю забаганку по-своєму, і помістив лева під балкон.
№ 11 “Будинок художника” (особняк англійського консула Чарльза Блеккі, архітектор ймовірно В. Гауш, 1911 р)
У минулому цей особняк у стилі північного модерну належав англійському консулу і комерсанту Чарльзу Блеккі. Недаремно будинок нагадує заміський англійський котедж. Пізніше тут розміщався готель для іноземців, потім гуртожиток, а зараз це будинок художника.
Архітектура будинку вирізняється поміж сусідніх будівель своєю строгістю та навіть суворістю.
№ 13 (особняк Д. Алчевского, архітектор А. Бекетов, 1896 р)
Колишній особняк біолога Алчевського, професора Харківського університету. Будівля у модному тоді мавританському стилі у різний час використовувалася Спілкою взаємодопомоги трудящих жінок, першою гімназією із сумісним навчанням дівчат та хлопчиків, а зараз є україно-британським коледжем.
№ 17 (власний будинок А. Бекетова, архітектор А. Бекетов)
Цей будинок архітектор побудував для себе, але не жив у ньому, так як одразу побудував будинок № 37. Після війни у будівлі було надбудовано ще 2 поверхи.
№ 21 (будинок лікаря Піснячевського, архітектор А. Бекетов, 1903 р)
Під час будівництва цього будинку та будинку № 23 архітектор Бекетов писав, що замовники просили його зробити просто гарний будинок без конкретних вказівок, тож він давав волю своїй творчості і будував будинки у найрізноманітніших стилях: від мавританського до рококо.
№ 23 (будинок купця Маркова, архітектор А. Бекетов, 1901 р)
№ 25 (архітектор Томсон, 1887 р)
Один з перших будинків на вулиці побудований М.І. Зубовською за проектом архітектора Томсона.
№ 27 (1887 р)
Один з перших будинків на вулиці побудований професором Коваленко. Стиль цієї та попередньої будівлі – європейський романтизм.
№ 29 (архітектор А. Ржепишевский, 1914 р)
На другому поверсі цього будинку жив відомий режисер та театральний діяч Н. Синельников, а інши квартири здавалися в оренду.
№ 31 (архітектор В. Величко, 1901 р)
Цей будинок архітектор побудував для себе і намагався вписати його у романо-готичний стиль попередніх будівель.
№ 35 (архітектор ймовірно М. Е. Компанієць, 1913 р.)
№ 37 (власний будинок А. Бекетова, архітектор А. Бекетов, 1912 р)
Власна будівля архітектора Бекетова у стилі неокласицизм, у яку довелося переїхати після банкрутства тестя Алчевського і продажу двох будинків у більш престижному районі. Крім архітектора у будинку у різний час жили також художники М. Пестриков и Н. Самокиш. У будинку досі проживають нащадки Бекетова.
№ 41
