«Тюрма на Лонцького» – музей у Львові, що розташовується в застінках колишньої в’язниці. У першій половині XX ст. «виправним» закладом володіли три держави – Польща, Радянська Росія та нацистська Німеччина.
Переважну більшість арештантів складали політичні в’язні. Українським націоналістам діставалося від всіх правлячих режимів. Найжорстокішою виявилася радянська адміністрація. Перед відступом Червоної армії зі Львова у червні 1941 року, у підвалах в’язниці впродовж тижня було вбито близько тисячі в’язнів. Шокуючі кадри ексгумації тіл зафіксували німецькі хроністи – сьогодні з відеозаписом можна ознайомитися на Ютубі.
Свого часу в «тюрмі на Лонцького» сиділи відомі українські націоналісти Степан Бандера та Ярослав Стецько. Тут співробітниками НКВС був вбитий брат Романа Шухевича Юрій.
Заклад був більше слідчим ізолятором, ніж тюрмою, де безпосередньо відбували покарання по закінченню слідства. Однак враховуючи специфіку часів, цей момент не настільки важливий. Мабуть, невипадково львів’яни називали заклад «Тюрмою на Лонцького». Здебільшого люди сиділи тут за політичні або релігійні переконання і на справедливий суд не розраховували.
«Тюрма на Лонцького» тільки спочатку виглядає цікавим туристичним об’єктом. Це місце із надзвичайно потужною негативною енергетикою, яку відчуваєш кожним клаптиком тіла. Музей у застінках колишньої в’язниці створений не для розваги, а для пам’яті. Це моторошні сторінки історії, які мусимо знати.
Сьогодні колишня тюрма, хоч і залишилася там, де стояла, знаходиться вже не на Лонцького, а на Брюллова. Дійти сюди можна по вулиці Степана Бандери. Хто неодноразово був у Львові, можуть здогадатися – колишня в’язниця знаходиться в самісінькому центрі міста.
Просто подумайте: тисяча закатованих – сім днів – центр міста. Це важко вкладається в голові.
Приміщення тюрми доволі тісне та вузьке – в’язнів лишали простору для організації бунту, коридори добре прострілювалися
Тюрма була розрахована на 1500 арештантів, у червні 1941 у камерах перебувало 3638 в’язнів. Звичайно, у Львові діяли й інші в’язниці. Загалом у місті утримувалося більше 5000 людей.
Катували арештантів при всіх режимах. Але жорстокість радянської адміністрації виходила за всі рамки
В одній з колишніх камер – експозиція “Кабінет слідчого”.
Німці використовували звернення громадян про пошуки рідних в місцевих газетах в якості антирадянської пропаганди
Всіх собак нацисти повісили на євреїв – звинувачували у співпраці з більшовиками. Напружена ситуація в місті спричинила сумнозвісний «львівський погром»
Фотолабораторія
Експозиція радянських агітплакатів в одній з камер
«Кормушка».
Співробітники НКВС не встигали виконувати смертні вироки. Арештантів зганяли в камери і розстрілювали з автоматів через віконечко для передачі їжі – «кормушки». В отвір також кидали гранати. Деякі камери були настільки переповнені трупами, що німцям довелося замурувати вхід, аби в тюрмі не поширилися інфекції. Ексгумацію проводили вже взимку.
В історії тюрми є тільки один світлий момент. За незалежної України заклад перетворився на музей. Сьогодні через двері колишньої в’язниці проходять сотні туристів. В минулому столітті для багатьох людей потрапити в тюрму на Лонцького було рівноцінно смерті.
Інформація для туристів
Графік роботи: щоденно з 10:00 до 19:00 (неділя до 17:00). Обідня перерва – з 13:00 до 14:00
Адреса: м. Львів, вул. Бандери, 1 (вхід з вулиці К. Брюллова)
Вхід у музей безкоштовний. Більш того, можна замовити екскурсію, за яку з вас також ніхто не візьме гроші. Однак ви можете віддячити персоналу, зробивши благодійний внесок.
