fbpx

Інфоекотур на Полісся (Міжрічинський регіонально-ландшафтний парк)

Першого квітня мені довелося побувати у Міжріченському РЛП у рамках екотуру від EcoMedia. Зараз я вам розповім, як це було:)

Бажання виникло спонтанно, як завжди:) Побачила у фб пост від Ярослава Козака про тур, написала, оплатила, і 1 квітня о 8 ранку вже їхала разом з іншими учасниками до Міжріченського парку. Я, взагалі-то, дитина степів та териконів, нормальний ліс бачила тільки у книжках та кіно, а Полісся мене завжди приваблювало своєю загадковістю: відьма Олеся, зубри, болота, річки, струмочки. Це все трохи складно побачити за межами природних парків, бо на більшій частині лісів ведеться господарська діяльність, вони всі “зацивілізовані” дуже. А тут у мене навіть мобільно зв’язку весь день не було (фото у інстаграм не викласти – пєчаль) 🙂

IMG_0003

Міжріченський регіональній ландшафтний парк знаходиться, як видно з назви, між двома річками: Десною та Дніпром. Дорога йде поміж військового містечка Десна, куди більша частина киян у 2014 возила багато чого для наших військових. До речі, на території парку знаходиться два військових полігони, було чутно залпи. Не дуже добре для тварин/рослин, але що робити:(

mizhrich_plan_Small

Ось на карті вказано наш кінцевий пункт – село Отрохи, де знаходиться офіс парку та музей, а взагалі всю мапу у великому розмірі можна завантажити тут

Дорогою ми ще зупинялися біля нового і старого русел Десни. До речі, ви знали, що Десна – це остання велика річка у Європі, яка не регулюється?


IMG_9851
Старе русло Десни

IMG_9848
Старе русло Десни

IMG_9844
Старе русло Десни

IMG_9838
Нове русло Десни

IMG_9836
Нове русло Десни

Взагалі, парк шикарний ще й завдяки своєму директорові Андрію Сагайдаку. Чудовий цікавий чоловік з прекрасним почуттям гумору, любить свою справу, любить ліс.

IMG_9940

Музей лісового побуту Придніпровського Полісся був би звичайним складом стародавніх речей, якби не розповідь Андрія Сагайдака (ні, це не тому що нас там пригощали настоянками!)

IMG_9880

IMG_9890

Ну і чудові екскурсії по екостежках, розповіді про кожну травинку і кущик, справжня нора барсука, макет хатки бобра, язичницьке капище, шикарний обід на природі – дуже цікавий досвід та незвичні враження для туриста, який все життя мандрував тільки по містах. Єдине, я б обов’язково приїхала б сюди ще й у більш зелену пору року, бо дивлюсь на фото і просто млію від тієї кількості різнотрав’я:) Нижче фото, дуже прикро, що я не запам’ятала більшості назв цих рослин.

IMG_9998

IMG_9992
Плаун (наче)

IMG_9984

IMG_9981

IMG_9979
Плаун

IMG_9971

IMG_9970

IMG_9966

IMG_9961
Верес. Для мене було відкриттям зв’язок квітіння вереса і вересня:)

IMG_9951
Березовий ліс без листя виглядає трохи містично

IMG_9943

IMG_9937

IMG_9935

IMG_9931

IMG_9924

IMG_9923

IMG_9916
Так маркують екостежки у парку. Це маркування екостежки “Журавлина”

IMG_9908

IMG_9906
Калина

IMG_9897

IMG_0029

IMG_0028
Язичницьке капище

IMG_0018
Хатка бобра

IMG_0002

Вже на зворотньому шляху у Київ ми зупинилися, щоб познімати Київське море

IMG_0035

На останок, віддячу пану Ярославу Козаку за можливість відірватися від цивілізації, чудові розповіді і прекрасний настрій. Думаю, що це не остання моя подорож з вами і клубом “Добре поїхали”

Залишити відповідь